ЄС обговорює «кошмарний сценарій» гібридних атак: чого очікувати Європі?

Останніми тижнями столиці країн-членів Європейського Союзу таємно готуються до можливого масштабного гібридного нападу, який може призвести до численних жертв серед цивільного населення. Дипломати та посадовці ЄС, працюючи в «обмеженому форматі» без телефонів і помічників, інтенсивно обговорюють стратегії реагування на такий сценарій.

Ці обговорення активізувалися після виявлення в серпні дрона, начиненого вибухівкою, в аеропорту Лейпцига. Цей інцидент став тривожним сигналом, що показав вразливість європейської інфраструктури перед новими формами агресії. Високопосадовці ЄС зазначають, що подібний інцидент є серйозним, а гібридні кампанії Росії стають дедалі інтенсивнішими.

Тея Тіілікайнен, директорка Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам, наголосила, що використання Росією дедалі смертоносніших інструментів для перевірки готовності Європи неминуче призведе до жертв. Вона підкреслила, що інцидент у Лейпцигу продемонстрував, що трагедія з численними жертвами не є неможливою.

У Брюсселі обговорюють розгортання аварійних команд реагування, виділення коштів ЄС для допомоги постраждалим країнам та координацію дій керівництва ЄС у кризових ситуаціях. Однак ці дискусії висвітлили глибокі розбіжності між країнами-членами, особливо щодо ролі Брюсселя в питаннях безпеки та ризику дублювання функцій НАТО.

Частина європейських столиць побоюється, що Європейський Союз виходить за межі своєї ролі в безпеці і може дублювати функції НАТО. Оана Лунгеску, колишня речниця НАТО, попередила, що плутанина чи дублювання сповільнять прийняття рішень, що є критично важливим у кризових ситуаціях. Інші країни, через побоювання витоків розвідувальної інформації, неохоче діляться чутливою інформацією в форматах ЄС, віддаючи перевагу каналам Альянсу.

На тлі цих обговорень президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пропонує створити «протокол надзвичайної безпеки» та «Європейську раду безпеки». Ці ідеї мають увійти до нової Європейської стратегії безпеки, що очікується на початку листопада. Експерти наголошують: для Москви немає різниці, хто приймає рішення, головне — бути готовими до будь-яких викликів.

Після повномасштабного вторгнення в Україну Європейський Союз фіксує посилення російської кампанії кібератак, диверсій та інших прихованих операцій. Останніми прикладами стали підозріла пожежа на польській станції Starlink, спроби закласти запальні пристрої в транспортних вузлах ЄС і Великої Британії, а також регулярні порушення повітряного простору.

Низка дипломатів скептично ставиться до нових структур, запропонованих Єврокомісією, вважаючи, що краще зміцнювати вже існуючі механізми, такі як Integrated Political Crisis Response (IPCR). Вони стверджують, що створення додаткових бюрократичних структур може уповільнити процес прийняття рішень у критичний момент, тоді як розподіл ролей має бути чітким: НАТО відповідає за військове стримування та розвідку, а ЄС — за цивільні заходи реагування.

Один із високопосадовців ЄС висловив занепокоєння: «Ми маємо бути готовими до чогось серйозного. На жаль, Лейпциг показав, що дуже серйозний інцидент, який може призвести до численних жертв, не є неможливим».

Поки Європа обговорює свою відповідь на ці нові загрози, залишається зрозумілим одне: час для підготовки вичерпується, і континент стоїть перед необхідністю швидко адаптуватися до мінливого ландшафту безпеки. Це вимагає не лише нових протоколів, а й здатності подолати внутрішні розбіжності задля спільного захисту від непередбачуваних гібридних атак.