Сенатори США вимагають від Трампа швидше тиснути на Росію санкціями — AP

Провідні сенатори від обох партій вимагають від адміністрації президента США Дональда Трампа посилити санкційний тиск на Росію, яка воює проти України. Закон Ліндсі Грема Трамп підписав майже місяць тому, проте публічних кроків щодо його виконання Білий дім досі не зробив. Більшість норм набуває чинності 18 жовтня, нагадують сенатори в листі, про який пише Associated Press.

Лист до міністра фінансів США Скотта Бессента й держсекретаря Марка Рубіо підписали Джин Шахін, найвпливовіша демократка в Комітеті Сенату з міжнародних відносин, і республіканець Роджер Вікер, голова Комітету Сенату зі збройних сил.

«Кожен день, що минає без максимального економічного тиску, дає Москві змогу підтримувати цю військову ескалацію», — наголосили Шахін і Вікер. Передусім, на їхню думку, треба взятися за «тіньовий флот»: кілька сотень танкерів, які «безкарно перевозять російську нафту» і тим самим забезпечують Кремлю фінансову підтримку.

Другий пріоритет сенатори формулюють так: адміністрація має «паралізувати глобальні фінансові мережі, які дозволяють Росії обходити наші санкції». За їхніми словами, Кремль і далі переміщує мільярди доларів через мережі, що ховають ці гроші від нагляду. Серед ключових каналів обходу обмежень вказано іноземні філії банків (зокрема у Шанхаї) та киргизькі фінансові установи, які перетворилися на хаби для обслуговування підсанкційних грошей.

«Іноземні банки необхідно змусити зробити вибір. Вони можуть або вести бізнес зі Сполученими Штатами, або фінансувати війну Росії. Робити і те, і інше вони не можуть», — йдеться в листі.

Закон забороняє нові інвестиції США в Росію та операції з її суверенним боргом. Тому Мінфін, наполягають сенатори, має до жовтневого терміну «видати чіткі регуляторні роз'яснення», щоб американські фінансові установи «повністю перекрили ці канали». Крім того, потрібно зупинити постачання до Росії товарів подвійного призначення й електроніки для фронту та «покарати структури, що живлять військово-промисловий комплекс Росії».

Окремий пункт стосується російської низькоорбітальної супутникової системи. Адміністрація, вважають автори листа, має протидіяти «мілітаризації космосу» з боку Москви. Київ уже попереджав, що цієї зими така система дасть Росії змогу бомбити в реальному часі, і наслідки можуть бути нищівними. Багато вимог сенаторів збігаються з тим, чого домагається Україна.

Від моменту ухвалення закону адміністрація Трампа здебільшого мовчить. Його підтримали великі двопартійні більшості в обох палатах Конгресу, а законодавців підштовхував президент України Володимир Зеленський. Демократи обох палат тоді ж застерігали, що сумніваються, чи скористається Трамп усім арсеналом інструментів проти Росії. 18 жовтня закінчується 30-денний період, відведений адміністрації на перегляд закону.

Сумніви, що Білий дім поспішатиме, виникли ще під час ухвалення закону. Він залишає президентові значний простір для маневру: Трамп може робити винятки або відмовлятися від окремих санкцій і тарифів з міркувань національної безпеки.

Тривогу додавало й те, що вторинні мита проти покупців російських енергоносіїв, за застереженнями експертів, можуть вдарити по торгівлі США з іншими економіками.

Попри ці суперечки Конгрес не змінив курсу: Палата представників схвалила закон 16 вересня 262 голосами проти 159, а до цього Сенат підтримав його 86 голосами проти 11. Ухвалення пакета, який понад рік просував республіканець Ліндсі Грем, різко прискорилося після смерті сенатора в липні.