€43 змінили життя: як латвійка отримала 6 років в'язниці за донат РФ

Події, що призвели до суду, розпочалися в грудні 2024 року. Саме тоді Поліна Камльова, колишня членкиня партії «Русский союз Латвии», погодилася взяти участь у зборі коштів для російських військових. Вона жила у Ризі, і прямий переказ грошей до Росії був ускладнений.

Тому Камльова вирішила діяти через Білорусь. Вона звернулася до свого знайомого з проханням допомогти їй переказати 157 білоруських рублів, що становило близько 43 євро, російському громадянину. За даними Служби державної безпеки Латвії, ці кошти були призначені для придбання засобів радіоелектронної боротьби, зокрема обладнання для придушення сигналів дронів, яке мали використовувати російські військові в Україні.

Протягом судового процесу прокуратура наполягала на тому, що важливим був не розмір суми, а сам характер діяння та його мотив – фінансування збройних сил Росії під час війни. Камльову звинуватили у фінансуванні збройного конфлікту, що за латвійським законодавством передбачає до десяти років позбавлення волі.

Під час останнього слова у суді, яке тривало близько 40 хвилин, Камльова визнала свої дії помилкою. Вона заявила, що не мала наміру підтримувати війну Росії проти України і нібито не знала про військове призначення переказу. Вона пояснювала свої дії складним психологічним станом та довірливістю.

Незважаючи на її заяви, Ризький міський суд визнав Камльову винною. Їй було призначено шість років позбавлення волі, а також три роки пробаційного нагляду після звільнення. Прокуратура ж просила вісім років ув'язнення. Затримали Камльову 2 грудня 2025 року, і відтоді вона перебувала під вартою.

Вирок суду може бути оскаржений. Адвокат Камльової повідомив, що після отримання повного тексту рішення обговорить із підзахисною подальші дії. Цей випадок став яскравим прикладом того, як Латвія суворо ставиться до будь-яких проявів підтримки агресивних дій проти України, навіть якщо це стосується невеликих сум.

Цей інцидент відбувається на тлі загостреної геополітичної ситуації та посиленої уваги до питань національної безпеки в Латвії. Раніше країна стикалася з іншими проявами дестабілізації, зокрема з проникненням невідомих осіб у масках з боку Білорусі, які пошкодили прикордонну інфраструктуру та викрали камери відеоспостереження, перш ніж повернутися на білоруську територію.

Крім того, Латвія займає жорстку позицію щодо санкційного тиску на Російську Федерацію. У вересні Латвійська республіка відхилила компромісний проєкт рішення щодо подовження обмежень проти РФ, підготовлений ірландським головуванням у Раді Європейського Союзу. Причиною стало включення до документа умови про виключення із персонального санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

«Я могла бути дурною та наївною, але це не робить людину злочинцем», — заявила Камльова у своєму останньому слові, намагаючись пояснити свої дії та заперечити злочинний намір, як повідомляє press.lv.

Представники латвійської Служби державної безпеки зазначають, що кошти, переказані Камльовою, були призначені для придбання засобів радіоелектронної боротьби, зокрема обладнання для придушення сигналів дронів, для російських військових в Україні, як про це інформує видання Delfi.

Історія Поліни Камльової є не просто судовою справою, а уроком про те, як у часи війни навіть, здавалося б, незначні дії набувають глибокого політичного та правового значення. Вона підкреслює чутливість питання підтримки агресора та готовність Латвії до суворого покарання за такі вчинки, незалежно від суми чи заяв про ненавмисність.