Індія представила триетапний план перемир'я: що пропонує Нью-Делі?

З початку конфлікту, коли його наслідки торкнулися світових економік, міжнародне співтовариство шукало шляхи для деескалації. На цьому тлі Індія вирішила взяти на себе активну роль, прагнучи запропонувати комплексне вирішення, яке б перевищувало попередні ініціативи інших країн.

Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар став ключовою фігурою в цьому процесі, особисто представивши план під час візиту до Києва 3 вересня. Для Нью-Делі ця ініціатива має глибокий практичний вимір: загибель індійських моряків під час атак на торговельні судна в Чорному морі та можливі санкції з боку США, пов'язані з російськими енергоносіями, підкреслюють нагальність ситуації для Індії.

Індійська пропозиція складається з трьох ключових етапів: перший передбачає відмову від атак на енергетичні об'єкти та іншу критичну інфраструктуру, таку як порти, нафтопереробні заводи, сховища та термінали. Другий етап спрямований на гарантування безперешкодного транспортування зерна, нафти та газу через чорноморські порти, забезпечуючи свободу навігації. Третій етап закликає до повного припинення ударів по комерційному судноплавству в Чорноморському регіоні.

Цей план значно ширший за пропозиції інших посередників. Зокрема, Єгипет і Туреччина зосередилися лише на захисті суден та вивезенні зерна, тоді як США пропонували переважно «енергетичне перемир'я». Індійська ініціатива об'єднує обидва напрями в єдину схему, що, за словами міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, робить її «найширшою».

Українська сторона висловила готовність до такого комплексного підходу. Георгій Тихий, речник МЗС України, 7 жовтня підтвердив, що Київ готовий до кількох режимів тиші, зокрема до енергетичного та продовольчого перемир'я за посередництва Індії. Питання полягає лише в готовності Росії погодитися на ці умови.

Наразі відповіді від Москви щодо індійського плану перемир'я ще немає, хоча Індія веде переговори як з Україною, так і з Росією, прагнучи допомогти, починаючи з проблеми безпеки судноплавства в Чорному морі.

Андрій Сибіга, нинішній міністр закордонних справ України, народився 1 січня 1975 року в місті Зборів, Тернопільської області. До своєї поточної посади він працював надзвичайним і повноважним послом України в Туреччині з 2016 по 2021 рік, де відіграв ключову роль у зміцненні українсько-турецьких відносин. У 2021 році він був призначений заступником керівника Офісу президента України, а з квітня 2024 року обіймав посаду першого заступника міністра закордонних справ України. З 5 вересня 2024 року Андрій Сибіга є міністром закордонних справ України.

Раніше вже були пропозиції щодо припинення вогню. Зокрема, Володимир Путін, згідно з джерелом Financial Times, не виявляв бажання укладати угоду про енергетичне перемир'я до зими. Пропозицію про енергетичне перемир'я обговорювали Президенти Зеленський і Трамп. Також міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявляв, що Туреччина передала Україні та Росії пропозицію щодо врегулювання кризи в Чорному морі, очікуючи відповіді від обох сторін для досягнення нової угоди щодо захисту судноплавства, що є продовженням зусиль, розпочатих ще під час зернової угоди 2022 року. Президент Зеленський також згадував про три варіанти припинення вогню – енергетичну, зернову та морську – які обговорювалися з лідерами інших країн, а також про можливість трисекторного формату переговорів на саміті G20 у Маямі в грудні.

«Ми маємо чотири пропозиції. Найбільш широка – пропозиція Індії. Ми готові до енергетичного та Чорноморського перемир'я, але лише в такому поєднанні», – наголосив Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, повідомляє Європейська правда.

«Ми ведемо переговори з цього питання як із Росією, так і з Україною. Ми намагаємося допомогти, починаючи з проблеми безпеки судноплавства в Чорному морі», – заявив Субраманьям Джайшанкар, міністр закордонних справ Індії, в інтерв'ю Bloomberg.

Індійський план перемир'я є значним кроком у пошуку миру, пропонуючи всеосяжний підхід до вирішення ключових аспектів конфлікту. Подальші події залежать від готовності обох сторін прийняти ці умови та відгукнутися на заклик до діалогу, що може відкрити шлях до стабільності та відновлення життєво важливих процесів у регіоні.