/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fcc2cb65ef03df3a5564f538517e2355b.jpg)
Росія за крок до краху авіації: кого просить віддати свої літаки
Російський літак
Росія звернулася до В’єтнаму з пропозицією передати їй пасажирські літаки разом з екіпажами, технічним обслуговуванням і страхуванням. Причина — дедалі гірший стан авіапарку, значну частину якого Москва після 2022 року перереєструвала на себе замість повернення західним лізинговим компаніям.
Про це заявив міністр транспорту РФ Андрій Нікітін, пише Euro News.
За його словами, Москва запропонувала в’єтнамським перевізникам схему так званого мокрого лізингу. Вона передбачає, що разом із самим літаком орендодавець надає екіпаж, технічне обслуговування та страхування.
Водночас основний авіаперевізник В’єтнаму експлуатує літаки Airbus і Boeing. Це означає, що будь-яка передача таких бортів Росії може створити для в’єтнамських компаній ризик вторинних санкцій.
Саме через подібні ризики Ефіопія раніше відмовилася від аналогічної пропозиції Москви. Звернення Росії до інших країн Азії, Африки та Близького Сходу також поки не дали результатів.
Майже п’ята частина літаків уже не літає
Проблеми російської цивільної авіації загострилися після початку повномасштабного вторгнення в Україну та запровадження західних санкцій.
2022 року Москва дозволила російським авіакомпаніям перереєструвати понад 400 літаків західного виробництва, які були взяті в лізинг у іноземних компаній, замість їх повернення власникам.
Подвійна реєстрація одного й того самого літака суперечить міжнародним авіаційним правилам. Через втрату бортів західні лізингодавці подали страхові позови приблизно на 8 млрд доларів.
До великої війни близько 850 із 900 комерційних літаків у Росії були Boeing або Airbus, причому більшість із них належали іноземним лізинговим компаніям.
Після припинення постачання запчастин та обслуговування за міжнародними стандартами російські авіакомпанії почали розбирати частину літаків на комплектовання для інших бортів.
За даними російської авіаційної галузі, із 673 літаків, які числяться у 11 найбільших авіакомпаній РФ, близько 130 зараз не експлуатуються. Це майже 20% флоту, тоді як звичайний рівень простою становить приблизно 10%.
Ще гірша ситуація у перевізників, які не входять до групи «Аерофлот»: там не літають 93 із 322 бортів — майже третина парку.
Проблеми виникли і з авіапальним
Окремо російські авіакомпанії зіткнулися з обмеженнями на заправку літаків. За даними Verstka, такі заходи запровадили щонайменше у 26 великих аеропортах.
У Санкт-Петербурзі, Калінінграді, Єкатеринбурзі, Казані, Уфі, Іркутську та Владивостоці літакам видають пальне лише в обсязі, необхідному для виконання конкретного рейсу.
Найжорсткіші обмеження діють на півдні РФ — зокрема в Сочі, Волгограді та Астрахані.
Проблеми з пальним пов’язують зі скороченням виробництва після ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. У відповідь уряд РФ також обмежував експорт авіаційного пального.
На цьому тлі російська влада обговорює ще й новий пасажирський збір, який може піти на фінансування закупівлі та експлуатації літаків російського виробництва.
Йдеться про суму до 500 рублів за внутрішній рейс і до 1000 рублів — за міжнародний.
Російські МС-21 і Ту-214 обходяться авіакомпаніям дорожче в експлуатації, ніж Boeing та Airbus, які вони мають замінити. Тому без додаткових державних або пасажирських субсидій їх використання може бути економічно невигідним.
У Росії розбився стратегічний бомбардувальник Ту-95МС
Раніше в Амурській області РФ зазнав катастрофи стратегічний бомбардувальник-ракетоносець Ту-95МС.
За словами військовослужбовця 413-го полку СБС «Рейд» та експерта Defense Express Івана Киричевського, після цієї втрати у Росії «на папері» може залишитися не більше 45 таких літаків. Реально придатними до польотів, за його оцінкою, можуть бути максимум 36 машин.
На початку повномасштабного вторгнення РФ мала близько 60 Ту-95МС.
Defense Express звернув увагу, що попередня аварія такого бомбардувальника сталася ще 2015 року. Тоді під час польоту в літака відмовили три двигуни. З семи членів екіпажу п’ятеро вижили.
Під час нинішньої катастрофи, за попередньою інформацією, загинули шестеро членів екіпажу, ще один військовий дістав травми. У Міноборони РФ заявляли, що літак виконував навчально-тренувальний політ і не мав на борту боєприпасів.
Також раніше повідомлялося про атаку на аеродром «Ростов-Центральний», де були знищені два російські вертольоти Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26.
