Несподіваний зв’язок між язиком і мозком: учені дослідили вплив бактерій на мислення

Бактерії, які живуть на поверхні язика, можуть бути пов’язані зі швидкістю обробки інформації мозком, увагою та робочою пам’яттю. Такого висновку дійшли дослідники, які вивчили мікрофлору ротової порожнини здорових людей різного віку.

Про це пише видання Science Alert із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі PLOS ONE.

Які бактерії пов’язані зі швидкістю мислення

У дослідженні взяли участь 60 здорових дорослих із Великої Британії та Бельгії. Половина учасників були молодими — близько 20 років, інші мали приблизно 60–70 років.

Науковці дослідили зразки бактерій із поверхні язика та порівняли їхній склад із результатами тестів на пам’ять, увагу, розпізнавання емоцій і швидкість обробки інформації.

Один із найцікавіших результатів стосувався бактерії Prevotella histicola. В обох країнах люди з більшою кількістю цих мікроорганізмів швидше виконували окремі когнітивні завдання, хоча дослідники використовували різні тести у Великій Британії та Бельгії.

Інша бактерія — Haemophilus parainfluenzae — також продемонструвала зв’язок із результатами деяких тестів. Проте закономірності були неоднозначними: в одних випадках її більша кількість супроводжувалася швидшими реакціями та кращими показниками робочої пам’яті, в інших — повільнішим розпізнаванням емоцій.

Це означає, що більша кількість певного виду бактерій не обов’язково свідчить про кращі розумові здібності загалом.

Як це пов’язано з роботою мозку

Інтерес науковців до мікрофлори ротової порожнини частково пояснюється її участю в переробці нітратів, які надходять до організму з їжею, зокрема з буряком та листовими овочами.

Деякі бактерії на язику перетворюють нітрати на нітрити. Далі організм може використовувати їх для утворення оксиду азоту — молекули, яка допомагає розширювати кровоносні судини та регулювати кровообіг.

Оскільки кровопостачання важливе для роботи мозку, дослідники вивчають, чи може цей біологічний механізм бути одним із чинників, пов’язаних із пам’яттю, увагою та швидкістю мислення.

Однак у новому дослідженні не вдалося довести, що саме перетворення нітратів бактеріями спричиняє відмінності в когнітивних показниках. Вимірювання хімічних сполук у крові також дали неоднозначні результати.

Вік залишається важливим чинником

Дослідження виявило відмінності у складі мікрофлори ротової порожнини молодих і старших учасників. Зокрема, деякі види бактерій частіше траплялися в одній віковій групі, ніж в іншій.

Водночас найстабільніший зв’язок із результатами когнітивних тестів продемонстрував саме вік: старші учасники в середньому набирали менше балів і повільніше виконували завдання.

Дослідники також зафіксували відмінності між бактеріальними угрупованнями учасників із Великої Британії та Бельгії. Це свідчить про те, що на склад мікрофлори можуть впливати різні чинники, а результати, отримані в одній групі людей, не обов’язково можна поширювати на всіх.

Чи можуть бактерії покращити пам’ять

Поки що науковці не мають підстав стверджувати, що зміна складу бактерій у ротовій порожнині прискорює мислення, покращує пам’ять або допомагає запобігти деменції.

Дослідження охоплювало лише 60 людей, а його результати показують статистичні зв’язки, а не доводять причинно-наслідковий вплив. Крім того, учені не контролювали повною мірою такі чинники, як харчування, сон і фізична активність, які можуть впливати і на мікрофлору, і на когнітивні здібності.

Автори наголошують на необхідності масштабніших досліджень, щоб з’ясувати, чи справді певні бактерії беруть участь у процесах, пов’язаних із роботою мозку, і чи можна використати ці знання для підтримки когнітивного здоров’я.