Небо над Володимиром: атака дронів паралізувала сервіси «Яндекса»

Опівночі 11 жовтня мешканці Володимирської області чули численні вибухи, коли невідомі безпілотники атакували дата-центр «Яндекса». Цей об'єкт, розрахований на 2880 серверних стійок і потужністю 50 МВт, є одним із найбільших у мережі компанії.

На ранок компанія «Яндекс» підтвердила, що робота дата-центру повністю зупинена. Офіційна платформа Yandex Cloud Alerts оголосила, що конфігурація ресурсу вважається нестійкою, а робота платформи аварійною. Фахівці компанії розпочали оцінку збитків та розробку планів відновлення, але терміни повернення до нормальної роботи назвати не змогли.

Наслідки удару не забарилися: понад 80 сервісів і компонентів хмарної платформи Yandex Cloud припинили функціонування. Серед них виявилися такі популярні продукти, як «Яндекс Музика», «Яндекс Дім», «Телеміст» і голосовий помічник «Аліса». Проблеми торкнулися не лише споживчих застосунків, а й обчислювальних ресурсів, баз даних, сховищ та інструментів розробників, включно з продуктами на базі штучного інтелекту, такими як YandexGPT API та SpeechKit.

Цифровий збій швидко поширився за межі сервісів «Яндекса». Користувачі в Москві, Петербурзі, Пермі, Єкатеринбурзі, Владивостоці та інших містах зіткнулися з проблемами при замовленні таксі. Водії не могли увійти в застосунок і користуватися навігацією, а пасажири бачили повідомлення про відсутність вільних машин. У Ростові-на-Дону навіть місцеві служби таксі перестали працювати. Проблеми також фіксувалися в Білорусі, Казахстані, Вірменії та Сербії.

Крім транспортних послуг, збої торкнулися банківських сервісів через «Яндекс Pay», залишивши деяких користувачів без доступу до коштів. Проблеми спостерігалися також у програмах Fix Price та «Магніт», у провайдера «Дом.ру», магазину одягу LIME, сервісу оренди самокатів «Юрент» та інших. Губернатор Володимирської області Олександр Авдєєв повідомив, що знеструмленими виявилися дві підстанції, які живлять 5 тисяч мешканців, а людей з найближчих до об’єкта будинків евакуювали. За даними Fire Point, для ураження інфраструктурного об'єкта використовували безпілотники FP-1.

Цей інцидент став третім ударом по дата-центрах «Яндекса» за короткий проміжок часу. 8 жовтня дрони атакували об'єкт у Сасові Рязанської області, що призвело до пожежі. Наступної ночі пошкоджень зазнала інфраструктура дата-центру в Калузі. На тлі цих подій «Яндекс» приховав свої дата-центри на власних картах, зробивши їх «заблюреними» на супутникових знімках.

Після серії атак на російські дата-центри, зокрема на об'єкт у Володимирі, LIGA.net оцінила, що Україна відповідає дзеркально на дії ворога. Раніше російські атаки торкнулися українських дата-центрів: на початку жовтня київський дата-центр «Парковий» зазнав критичних пошкоджень і повністю припинив роботу без можливості відновлення.

OSINT-канал Exilenova+, який першим повідомив про атаку, зазначив, що «Яндекс був не готовий до таких наслідків», і підкреслив, що це був лише третій з шести дата-центрів. Успішні удари по об'єктах інфраструктури РФ демонструють зростаючі можливості України у відповідь на агресію. Офіційної реакції російської влади на повідомлення про атаку у Володимирі не було. ASTRA також повідомляла про ці події.

«Решта конфігурації ресурсу вважається нестійкою. Робота платформи вважається аварійною, тому ми рекомендуємо використовувати будь-які альтернативні плани аварійного відновлення. Канали зв'язку з технічною підтримкою можуть працювати нестабільно. Команда працює над оцінкою збитків та можливими планами відновлення роботи», — йдеться в офіційному повідомленні Yandex Cloud Alerts.

«Цей збій можна назвати найбільшим інцидентом останніх років для російських цифрових екосистем: він торкнувся не тільки сервісів "Яндекса", але й багатьох сторонніх організацій, які використовують його ресурси», — розповів гендиректор інформаційно-аналітичного агентства «Рустелеком» Юрій Брюквін.

Поточна ситуація із серією атак на цифрову інфраструктуру Росії підкреслює вразливість сучасних технологічних систем у умовах конфлікту. Цей інцидент може змусити компанії та уряди переглянути стратегії захисту критичних об'єктів та прискорити розробку більш стійких рішень для забезпечення безперебійної роботи цифрових сервісів у майбутньому.