США погрожують зупинити збройну допомогу Україні через атаки на НПЗ

Напруга почала наростати 10 та 11 жовтня, коли представники США активно телефонували до європейських столиць та безпосередньо до Києва. Їхня вимога була чіткою: негайно зупинити атаки на нафтову інфраструктуру Росії. Серед тих, до кого зверталися з Вашингтона, був і заступник голови Офісу Президента України Павло Паліса.

Як розповів один з європейських чиновників, який спілкувався з представником оборонного відомства США, американські дипломати "телефонують до Києва… вони телефонують усім" в Європі. Ця інтенсивна кампанія свідчила про серйозність намірів Вашингтона домогтися припинення ударів по російських НПЗ.

Ключовими важелями тиску, які згадувалися під час цих розмов, були можливе заморожування механізму PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) — системи, через яку узгоджуються пріоритетні потреби України в американському озброєнні, а також згортання передачі розвідданих. Ці загрози мали змусити Україну переглянути свою стратегію.

Ці події розгорталися на тлі заяви президента США Дональда Трампа, який у соцмережах повідомив про нібито досягнення домовленості між Україною та Росією щодо припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Ця заява про запровадження енергетичного перемир'я стала повною несподіванкою для української сторони.

Президент України Володимир Зеленський, хоча й назвав заяву Трампа хорошою новиною, зазначив, що вона стала для нього несподіванкою. Він підтвердив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах, але за умови, що Росія також припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

Проте, після заяви Трампа про енергетичне перемир'я, Росія, схоже, проігнорувала цю ініціативу, вдаривши по ТЕЦ-5 у Харкові. Білий дім відмовився підтвердити факт таких переговорів чи прокоментувати їх, залишаючи ситуацію невизначеною та напруженою.

Ця дипломатична напруга виникла після того, як 9 жовтня президент США Дональд Трамп повідомив про досягнення домовленості з російським диктатором Володимиром Путіним щодо масштабних поставок дизельного пального на світові ринки. За словами глави Білого дому, Росія мала поставити понад 300 тис. тонн дизельного пального на американський та міжнародний ринки найближчим часом, ще 500 тис. тонн протягом листопада та мільйон тонн одразу після цього.

Рішення США дозволити Росії постачати дизельне паливо на міжнародні ринки без жодних поступок з боку Москви щодо припинення війни проти України викликало критику. Американський сенатор Річард Блументаль, прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал, колишній віцепрезидент США Майк Пенс та експрем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон засудили цей крок, вважаючи його таким, що сприяє продовженню війни Росії проти України. Водночас Financial Times раніше повідомляла, що Україна не планує припиняти удари далекобійними безпілотниками по російських НПЗ, попри рішення адміністрації Трампа послабити санкційні обмеження щодо російського дизельного пального.

"Вони телефонують до Києва… вони телефонують усім (у Європі — ред.)", — зазначив європейський чиновник, який спілкувався з представником оборонного відомства США, коментуючи інтенсивність тиску з боку Вашингтона.

Президент України Володимир Зеленський заявив: "Україна готова не завдавати ударів по російській енергетиці, і розраховуємо на аналогічну готовність Росії і на домовленість президента Сполучених Штатів Америки щодо цього. Ми вітаємо таку домовленість".

Наразі ситуація залишається невизначеною, а напруженість у відносинах між США та Україною зростає. Подальші кроки обох сторін визначатимуть не лише майбутнє військової допомоги, а й стратегію України щодо протидії агресії, що створює нові виклики для міжнародної дипломатії та безпеки.