Запаси не врятують: вчена назвала справжній секрет виживання у разі кінця світу

Популярні міфи про бункери та нескінченні запаси консервів для виживання у разі апокаліпсису виявилися хибними. Експертка з Ліверпульського університету Кезія Баркер назвала реальні навички, які допоможуть вижити після глобальних катастроф.

Про це пише Daily Mail.

Образ типового «підготовленого до кінця світу» (prepper) зазвичай пов’язують із людиною, яка роками накопичує запаси консервів, води та інших необхідних речей. Втім, докторка Баркер із Ліверпульського університету Джона Мурса зазначає, що самих запасів буде недостатньо, якщо суспільство справді зіткнеться з масштабним колапсом.

Запаси продуктів справді здатні забезпечити додатковий час, однак інструменти для виживання матимуть сенс лише тоді, коли людина знає, як ними правильно користуватися. Тому Баркер рекомендує зосередитися на практичних уміннях, зокрема навчитися виживати в дикій природі, розпізнавати та збирати їстівні рослини, вирощувати власну їжу й консервувати продукти.

Неочікувано корисним може виявитися навіть таке просте заняття, як різьблення ложок. Воно здатне дати навички роботи з деревиною, які можуть знадобитися для виготовлення різноманітних предметів у складних умовах.

Як підготуватися до кінця світу

Баркер досліджує реакцію суспільства на екологічну нестабільність і значну частину своєї роботи присвятила вивченню онлайн-спільнот людей, які готуються до можливих катастроф. У таких спільнотах учасники, стурбовані перспективою глобальних криз або кінця світу, обговорюють необхідні запаси, обладнання та стратегії, які допоможуть пережити можливий крах суспільства.

Окрім дискусій про оптимальні конструкції бункерів, на форумах регулярно порушують тему так званих «навичок для зомбі-апокаліпсису». Так називають уміння, які можуть допомогти людині вижити в постапокаліптичних умовах і забезпечити не лише власну безпеку, а й підтримку своєї MAG (групи взаємодопомоги).

Слід навчитися бути майстром на всі руки

«Здатність знаходити вихід із ситуації, адаптуватися та бути майстром на всі руки — насправді найкорисніша навичка. Для її розвитку варто насамперед опанувати навички надання першої допомоги. Це дає базові медичні навички першої допомоги, але, що особливо важливо, вчить зберігати спокій у надзвичайній ситуації, оцінювати довкілля та обставини, а потім визначати пріоритетність своїх дій. До того ж це одна з тих навичок, які залишаються необхідними, навіть якщо апокаліпсис ніколи не настане», — розповіла Баркер.

Навички вирощування і зберігання продуктів

Якщо ж глобальна катастрофа все-таки станеться, одним із ключових викликів для людей стане пошук способів забезпечити себе їжею. Тому, на думку докторки, хорошим початком може стати навчання вирощуванню продуктів і правильному їхньому зберіганню.

Для цього не обов’язково мати власний город або велику земельну ділянку. За відсутності доступу до приватної землі можна долучитися до громадського саду та отримати практичний досвід вирощування їжі навіть на невеликій площі.

А тим, хто не має можливості займатися садівництвом, фахівчиня радить звернути увагу на традиційні способи зберігання продуктів — консервування та маринування. Це одне з простих хобі, яке можна освоїти без значних ресурсів і яке потенційно стане корисним у кризових умовах.

«Це вчить вас обходитися тим, що є в умовах дефіциту; як розтягувати запаси, які продукти швидко псуються, а які можна зберігати», — зазначила Баркер.

Навички збирання дикорослих рослин

Ще одним варіантом можуть стати навички виживання в дикій природі та збирання дикорослих рослин. Їхня популярність зростає, а здобуті знання можуть бути корисними не лише у разі масштабної катастрофи.

На курсах з виживання в дикій природі можна освоїти базові вміння, зокрема розпалювати вогонь, очищати воду та облаштовувати тимчасове укриття.

Водночас збирання дикорослих рослин може стати окремим практичним хобі. Воно допомагає краще розуміти навколишню природу та знаходити потенційні джерела їжі — незалежно від того, чи доведеться коли-небудь застосовувати ці знання в умовах кінця світу.

«Це має так багато переваг. Ви дізнаєтеся про їстівні рослини у своєму місцевому середовищі, тож це допомагає налагодити зв’язок із природою, порами року та навчитися розпізнавати природні ознаки. Це також допомагає впоратися з екотривожністю, адже час, проведений на природі та присвячений взаємодії з її природними ритмами, заспокоює, а також може мотивувати людей дбати про місцеве довкілля», — розповіла вчена.

Освоїти таке традиційне заняття сьогодні досить легко, проте Баркер радить майбутнім збирачам дикорослих рослин не покладатися на інструменти штучного інтелекту, які визначають рослини за фотографіями. За її словами, використання таких сервісів може становити серйозну небезпеку через ризик помилково визначити рослину та отруїтися. Крім того, надмірна залежність від подібних технологій означає, що людина не матиме необхідних знань, якщо доступ до Інтернету раптово зникне.

Різьблення з дерева

Ще одним, на перший погляд не надто захопливим, але потенційно корисним заняттям є різьблення ложок із дерева. У сценарії зомбі-апокаліпсису така навичка може виявитися значно практичнішою, ніж здається. Звичайно, потреби в необмеженій кількості дерев’яних ложок у постапокаліптичному світі, найімовірніше, не буде. Натомість уміння працювати з деревиною може допомогти виготовляти прості інструменти, тріски для розпалювання вогню або навіть запасні кілочки для намету.

Загалом освоєння різьблення на прикладі такого простого предмета, як ложка, дозволяє розвинути цілий комплекс практичних умінь, які можна застосовувати у різних непередбачуваних ситуаціях.

«Це вчить безпечно поводитися з ножем — бути уважним і дуже ретельно стежити за матеріалом, з яким ви працюєте. Це вчить думати про те, як використовувати різні матеріали для вирішення різних проблем, і дає впевненість у тому, що ви здатні виготовляти речі власноруч», — пояснила Баркер.

До слова, нобелівський лауреат з фізики Девід Гросс попередив про зростання ризику глобальної катастрофи, яка може знищити людство приблизно до 2061 року. За його оцінками, ймовірність ядерного конфлікту зросла до 2% на рік через загострення геополітичної напруженості та послаблення угод про контроль над озброєннями. Додатковою загрозою науковець вважає розвиток ШІ, адже автоматизація важливих безпекових рішень і потенційні помилки алгоритмів можуть мати катастрофічні наслідки.