Якщо Путін розіб’є ТЕЦ: як рятуватимуть від морозу школи Львів та Київ

Повітряні удари РФ по Києву не припиняються. Столиця вже живе в «режимі темряви» через відключення електроенергії. А що ж буде з теплом? Міська влада каже, що опалювальний сезон буде і до нього готові. Але всі ці обіцянки можуть залишитися лише обіцянками після ударів агресора по об’єктах теплової інфраструктури.

Досвід Львова: 100 котелень на дровах та альтернативне тепло

Тим часом у Львові готуються до найскладніших сценаріїв цієї зими. Міський голова Андрій Садовий заявив, що до кінця року біля львівських шкіл встановлять понад 70 котелень на дровах. Разом із котлами в лікарнях та інших установах це створить близько сотні резервних джерел тепла.

«На початку опалювального сезону плануємо запустити їх усі, щоб перевірити, як працює система. Навіть якщо ворог атакує нашу теплову інфраструктуру, діти мають навчатися в теплі, а мешканці мати місце, куди можна прийти зігрітися», — зазначив мер Львова.

Обслуговування таких котелень потребуватиме цілодобового чергування: 2–3 особи працюватимуть позмінно, щоб регулярно закладати дрова та підтримувати необхідну температуру.

Торік у Києві внаслідок російських атак на ТЕЦ школи двох районів — Дніпровського та Дарницького — тривалий час залишалися без опалення, а діти й учителі змушені були навчатися в холодних приміщеннях.

ТСН.ua з’ясовував, чи планує столиця цьогоріч перестрахуватися та піти шляхом Львова.

Еколог Олександр Соколенко вважає, що масове встановлення котелень на дровах суттєво зашкодить довкіллю через додаткове забруднення атмосфери.

«Про це можна говорити суто теоретично, бо ми не знаємо, якими будуть об’єми та період спалення дров. Чим довше працюватимуть такі котельні, тим вищим буде рівень забруднення. Львів кліматично менш вразливий, аніж Київ. Зими там м’якші та дещо коротші, ніж у столиці, та й до Львова ворог практично не дістає своїми засобами нападу: поодинокі реактивні дрони досягають міста, хоча є загроза від крилатих ракет. Тому мені не зовсім зрозумілі причини переходу від традиційних засобів опалювання на котельні чи інші агрегати на дровах», — розповідає ТСН.ua Олександр Соколенко.

Еколог нагадує досвід сусідньої Польщі, яка ще кілька років тому активно використовувала вугілля для опалення.

«Не знаю, якою є ситуація в Польщі зараз, але раніше там активно спалювали вугілля для обігріву. Через це у певні періоди зими в деяких регіонах країни було навіть фізично складно дихати. Тому спалювання дров у Львові точно нашкодить атмосферному повітрю та здоров’ю людей. Якщо ж таку ініціативу намагатимуться впровадити в інших містах, наприклад у Києві, сумніваюся, що її встигнуть реалізувати впродовж поточного сезону. Зима вже практично на носі, а такі котельні не встановлюються за тиждень чи два. Тому навіть якщо подібна ініціатива з’явиться у Києві, реалізувати її найближчим часом малоймовірно», — зазначає фахівець.

Стратегічне бачення: чому Київ поступається іншим містам?

За словами експерта, у багатьох містах України — Вінниці, Львові, Житомирі — є стратегічне бачення перспектив і ведеться робота на випередження, тоді як у столиці системного підходу не помітно.

«Кожна зима для киян перетворюється на стихійне лихо, якого ніхто не чекав. Я б це назвав відсутністю в Києві загалом таких робіт і власне стратегічного бачення ситуації. Плюс у тому, що у Львові влада хоча б якось думає наперед про проблеми, які можуть з’явитися. А в Києві про це ніхто не дбає, і це біда», — підкреслює еколог.

Олександр Соколенко додає: якщо в Києві виникнуть суттєві проблеми з енергетикою, тепло- та водопостачанням, ситуація стане надскладною.

«Холодна зима за прогнозами малоймовірна, але ми не можемо точно спрогнозувати, яким буде сезон 2026–2027 років. Якщо зима буде такою ж, як минулого року, зросте використання дров, вугілля та іншого палива. Містяни зігріватимуться самотужки: переходитимуть на твердопаливні котли, будуватимуть печі. До речі, у Києві велика площа малоповерхової забудови. Люди шукатимуть альтернативу. Якщо місто не робить це централізовано (наприклад, шляхом встановлення додаткових котелень), забруднення повітря все одно виникне за рахунок індивідуального опалення помешкань. У разі холодної та тривалої зими рівень забруднення зростатиме в будь-якому разі», — підсумовує еколог.

Позиція КМДА: «димова завіса» чи мобільні альтернативи?

У столиці, схоже, не мають наміру наслідувати львівський приклад зі встановленням котелень на дровах біля шкіл.

У КМДА повідомляють про наявність 69 мобільних котелень, які застосовуватимуть для обігріву лікарень, пологових будинків та соціальних закладів на випадок відсутності централізованого теплопостачання. Чиновники зауважують, що кількість котелень та їх потужність поступово зростають. Утім, навіть якщо таких установок стане більше на 10–20 одиниць, цього недостатньо для обігріву всіх столичних шкіл.

Питання щодо встановлення дров’яних котелень у місті наразі не розглядають. Співрозмовник у КМДА пояснює:

«Уявіть собі: тільки шкіл у Києві близько 500, а ще є дитячі садки. Як ви собі це уявляєте — димову завісу над містом? Порівнювати масштаби Львова та Києва некоректно, адже йдеться про абсолютно різну кількість об’єктів. Можливо, для Львова цієї кількості котелень і достатньо, але в Києві таке малоймовірно з огляду на кількість навчальних закладів».

Водночас торік у Дніпровському та Дарницькому районах через ракетні удари 45% навчальних закладів залишилися без тепла. Чи розглядається можливість встановлення альтернативних джерел опалення хоча б для цих найбільш вразливих закладів — у КМДА відповіді не надали.

Натомість заступник голови КМДА Валентин Мондриївський та профільний Департамент освіти і науки зробили заяву щодо роботи навчальних закладів під час відключень світла та води:

«Формат роботи кожного закладу залежатиме від безпекової ситуації, технічних можливостей і спроможності забезпечити належні умови для дітей та працівників», — зазначають у КМДА.

Фактично це означає, що ухвалення рішень та відповідальність покладено безпосередньо на керівників навчальних закладів. Якщо теплопостачання буде відсутнє, школярі знову навчатимуться в холодних класах або перейдуть на дистанційний формат. Про виклики щодо проблем з теплопостачання в школах у мерії наразі воліють не згадувати, але ж якщо про проблему не згадувати, це зовсім не означає, що її немає.