Андрій Садовий

Садовий Андрій Іванович: львівський міський голова

Садовий Андрій Іванович — з 2006 року керує найбільшим містом на заході України. Критикувався за неможливість вирішити «сміттєву проблему», по його будинку кілька разів стріляли з протитанкового гранатомета, а САП запідозрила у зловживанні владою.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Інциденти
6. Скандали
7. Декларація
8. Посилання

Біографія

Андрій Іванович Садовий народився 19 серпня 1968 року в місті Львів.

Освіта

У 1987 році Андрій закінчив технікум радіоелектроніки. Потім два роки він провів у лавах радянської армії. Після демобілізації став студентом політехнічного інституту в рідному Львові. У 1995 році Садовий отримав диплом спеціальності «електронні прилади».

Через два роки Андрій став дипломованим фінансистом, закінчивши Львівську політехніку. Третю освіту в сфері держуправління політик отримав в Академії державного управління при Президентові України (1999).

Сім'я

Мати майбутнього політика була вчителькою, а батько — інженером-постачальником на Львівському автобусному заводі.

У 2011 році Андрій одружився з Катериною Кіт. До цього пара зустрічалася шість років. Катерина — уродженка прикарпатського міста Калуш. Закінчила Львівську академію мистецтв. Наприкінці 1990-х — початку 2000-х вона була співробітницею Центр сучасного мистецтва Сороса, керувала поліграфічною фірмою «Макрос».

У подружжя п'ятеро синів: Іван-Павло, Тадей-Лука, Михайло, Йосип і Антоній.

Кар'єра

Першим офіційним місцем роботи майбутнього мера Львова стало підприємство «Львівприлад». Протягом трьох років (1989-1992) він займався тут регулюванням радіоапаратури ВО «Львівприлад».

Потім в кар'єрі Садового відбувся різкий стрибок. Наступні три роки він займав посаду заступника голови львівського відділення урядового Фонду соціальної адаптації молоді.

Крім того, в 1993 році став співзасновником радіостанції «Люкс FM», а через два роки увійшов до складу наглядової ради ЗАТ ІК «Галицькі інвестиції» У 1997 році Андрій очолив правління «Фонду розвитку Львівщини» (до 2001) і ВАТ «Південьзахіделектромережбуд» (до 2005).

У 1998 році Андрій був обраний до міської ради Львова. Займав посаду голови постійної комісії з питань економічної політики. У 2000 році він безуспішно намагався стати парламентарем. Андрій балотувався на довиборах до Верховної Ради по 115-му мажоритарному округу (Галицький та Личаківський райони міста Львова).

На початку «нульових» Садовий очолював телерадіокомпанію «Люкс», «Інститут розвитку міста», Наглядову раду культурно-просвітнього фонду ім. митрополита Андрея Шептицького УГКЦ, громадського об'єднання «Самопоміч», видавав журнал «Місто». У 2002 році Андрій балотувався на виборах міського голови. Тоді безуспішно.

У 2006 році він створив телеканал «24». У тому ж році Садовий знову брав участь на місцевих виборах в якості кандидата. На цей раз йому вдалося перемогти та стати львівським градоначальником. На той момент він був членом партії «Наша Україна», але балотувався як самовисуванець. В рядах партії Віктора Ющенка Садовий залишався до 2009 року.

Під час першої каденції на посаді градоначальника Андрій обіцяв закрити Грибовицьке сміттєзвалище і побудувати сміттєпереробний завод, однак, ця обіцянка так і не була виконана.

Перед мерськими виборами-2006 Андрій передав володіння холдингом своїй дружині. Крім радіо «Люкс FM» і «24 каналом» він включає в себе радіо «Максимум», «Ностальгія» та «Люкс FM», сайти 24tv.ua, «Zaxid.net», «Футбол 24», а також рекламне агентство «Люкс».

У 2010 році Садовий повторно перемагає на виборах міського голови. Висувався від Республіканської християнської партії. Через два роки на базі громадської організації Андрій створює політичну партію «Самопоміч».

У 2014 році на позачергових парламентських виборах ця політична сила набирає 10,97% і займає третє місце після БПП і «Народного фронту». Сам Садовий був в списку «Самопомочі» лише 50-м. Тому народним депутатом не став. Після Євромайдану кандидатура львівського мера розглядалася в якості віцепрем'єр-міністра в уряді Арсенія Яценюка. Однак Садовий залишився у Львові.

У 2015 році він втретє виграє вибори, на цей раз як кандидат від «Самопомочі». Через рік після цього на Грибовицькому сміттєзвалищі стався обвал і пожежа, через яку загинуло троє рятувальників. У самому місті почалися проблеми з вивезенням сміття. Садовий стверджував, що звалище загорілось після навмисного підпалу. Слідство вважало, що пожежа сталася через самозаймання.

У парламенті VIII скликання фракція «Самопомочі» отримала 33 мандати. Однак значною силою вона так не стала. Навпаки у фракції почалися внутрішні чвари і до кінця каденції вона буквально розвалилась.

У 2019 році Садовий висунув свою кандидатуру на президентських виборах. Однак пізніше зняв її на користь Анатолія Гриценка. Це не допомогло колишньому міністру оборони поборотись за крісло голови держави. У першому турі за Гриценко проголосувало 6,91%, що дозволило йому посісти п'яте місце.

У тому ж році Садовий очолив партійний список «Самопомочі» на парламентських виборах. Але на цей раз партія львівського мера зазнала нищівної поразки, набравши лише 0,62%.

Зате через рік Андрій вчетверте переміг у боротьбі за крісло градоначальника. У першому турі на виборах мера Львова Садовий набрав 40,09% голосів. До другого туру з ним вийшов кандидат від «Європейської Солідарності» Олег Синютка (31,1%). У другому турі за чинного міського голову проголосувало 62,25% виборців.

За 16 років керівництва містом Садовий перетворив Львів в один з головних українських центрів інновацій, інвестицій, а також зовнішнього і внутрішнього туризму. Однак довгий час дамокловим мечем над мером висіла «сміттєва справа» — неможливість утилізувати масштабні міські відходи. Зрештою, і ця проблема була вирішена.

Інциденти

У 2014 році будинок Садового двічі обстрілювали з протитанкового гранатомета РПГ-18. В результаті двох терактів ніхто не постраждав. Сам львівський мер заявив, що не отримував погроз від зловмисників ні напередодні першого, ні напередодні другого обстрілу.

Восени наступного року у двір будинку політика була кинута граната. Правоохоронці затримали зловмисника. Ним виявився боєць батальйону «Айдар» Олександр Гживінський. Під час обшуку у нього вилучили ще три гранати.

На цей раз львівський градоначальник зізнався, що він отримував погрози. Однак на питання про те, хто йому погрожував, Садовий відповів, що це таємниця слідства. Він також припустив, що Гживінським міг рухати психологічний розлад.

Скандали

У 2014 році власник Львівського автозаводу Ігор Чуркін розповідав, що перед Євро-2012 місто взяло 40 тролейбусів і автобусів на загальну суму в 70 мільйонів гривень. За словами Чуркіна, «Львів не проплатив жодної гривні. Клявся, обіцяв, що заплатить, але нічого не змінилося. Вплинути на Садового я не можу».

Також він зазначив, що львівський мер невдалий комерсант, який нічого не розуміє в промисловості, але тонко відчуває медіапростір.

Влітку 2016 року ряд українських громад звинуватили Львів і його владу в несанкціонованому звалищі сміття в їх регіонах. Мера Садового критикували за нездатність організувати в місті проблему збереження і вивезення сміття.

У Кабміні градоначальника дорікали в тому, що за десять років він так і не зміг знайти рішення цієї проблеми. Тільки навесні 2017 року за гарантіями уряду і обласної адміністрації «сміттєва блокада» Львова була припинена.

У листопаді 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручила Садовому підозру у зловживанні владою. Причиною кримінальної справи стало будівництво індустріального парку в Рясному.

Як повідомляли співробітники САП, ще в 2015 році в міліцію звернулися понад 60 громадян із заявами про незаконне відчуження належної їм землі.

Було встановлено, що більш 23,49 га земель були продані за договором купівлі-продажу посадовими особами Львівської міськради в порушення вимог чинного законодавства без аукціону за заниженою вартістю, як землі промисловості. Більш того, виявилося, що земля належить не до Львова, а до села Рясне-Руське і є землею сільськогосподарського призначення.

У 2016 році в САП відзначив, що Львівська міська рада підозріло дешево продала цю ділянку землі —  всього за 52 мільйони, при ринковій ціні в 140 мільйонів.

Як повідомляє громадський рух «Чесно», в 2015 році Садовий не назвав спонсорів своєї мерської кампанії і займався гречкосійством. Також мер Львова взяв участь у створенні відео, де він розносить продуктові набори.

Декларація

У березні 2021 року Андрій Садовий опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

Міський голова Львова не має власного рухомого і нерухомого майна. Зате у його дружини є дві земельні ділянки (301 і 702 кв.м.) та житловий будинок (660,04 кв.м.) у Львові. Там же вона орендує ще одну земельну ділянку (43 кв.м.). Також вона володіє двома автомобілями: Merсedes-Benz Viano SDI 2012 року випуску і Škoda Kodiaq 2017 року випуску.

За 2020 рік зарплата мера склала 694,9 тисячі гривень. Катерина Кіт-Садова поповнила сімейний бюджет на 5,9 мільйона гривень. Згідно з декларацією, у Андрія Садового немає банківських рахунків і готівки. У його дружини в банку зберігається 1,9 мільйона гривень. Готівкою 10 тисяч доларів і 150 тисяч гривень.

Посилання

Facebook

Instagram

Twitter