Несподіваний мирний план: США та ЄС пропонують Україні відмовитися від територій в обмін на гарантії?

Напружені переговори відбулися минулої п'ятниці, 9 жовтня, у Флориді, де американські посланці Джаред Кушнер і Стів Віткофф зустрілися з українськими посадовцями, а також представниками Великої Британії, Франції та Німеччини. Зустріч тривала шість годин у гольф-клубі Shell Bay, що належить Віткоффу. За словами американського посадовця, мета полягає в тому, щоб «розширити масштаб проблеми та її вирішення, аби допомогти обом сторонам усвідомити, якою буде післявоєнна ситуація» і лише тоді піти на поступки.

Цей план, за інформацією американських посадовців, передбачає чотири ключові елементи. Першим пунктом є відновлення України. Світовий банк та інвестиційна компанія BlackRock прагнуть створити механізм для фінансування відбудови зруйнованих районів, допомоги сім'ям загиблих і поранених військових, а також відновлення економіки країни. Українській стороні було запропоновано надати детальні розрахунки необхідних витрат і гарантії, що кошти не будуть розкрадені.

Другим компонентом є гарантії безпеки: США та європейські країни зобов'яжуться надати військову відповідь у разі нового нападу Росії. Американський посадовець порівняв цей механізм зі статтею 5 Північноатлантичного договору. Також Росія має укласти безпекові угоди з Європою, враховуючи її інтереси, хоча конкретний зміст цих домовленостей ще не визначений.

Третім напрямом є економічна інтеграція Росії, України та Європи через енергетичну угоду. Одним із варіантів є трубопровід для транспортування російської нафти й газу до Європи, причому Україна та Росія ділили б прибутки. Це, за словами американського посадовця, могло б знизити витрати Європи на енергоносії. Угода також передбачає довгостроковий доступ Росії до європейського енергетичного ринку та визначить умови скасування чинних економічних санкцій проти РФ.

Найскладнішим пунктом залишається територіальне питання: Росія повинна погодитися на припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту, так званої «лінії контролю». Для України це означатиме збереження російського контролю над окупованими територіями, зокрема частиною Донбасу. Точне визначення лінії розмежування є проблематичним через постійні зміни на фронті.

Паралельно з цими переговорами розгорнулася суперечка щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Президент США Дональд Трамп вимагає припинити атаки на нафтопереробну інфраструктуру обох країн як умову для просування мирної ініціативи. Це питання неодноразово підіймалося американськими представниками перед Києвом, особливо під час зростання цін на дизельне паливо. Однак президент України Володимир Зеленський відмовився від цієї вимоги, вважаючи, що українські удари по НПЗ впливають на економіку РФ та посилюють переговорні позиції Києва. Трамп, у свою чергу, уклав угоду щодо постачання дизельного пального, що, за словами оглядача The Washington Post Девіда Ігнатіуса, підриває санкційний режим проти Росії. Він також пригрозив припинити обмін розвідувальними даними з Україною.

Суперечливий мирний план формується на тлі зміни риторики Дональда Трампа. Якщо раніше він скептично ставився до Володимира Зеленського, називаючи його «слабаком», то тепер протестує проти українських ударів по російських НПЗ, які, на думку оглядача, є мірилом воєнних успіхів України. Ця зміна може свідчити про те, що Україна досягла значних успіхів на полі бою.

Дискусії відбуваються в той момент, коли війна перетворилася на «поле смерті», що вимагає величезних втрат від обох сторін. Очікується, що взимку протистояння перейде в ще жорсткішу економічну битву, де кожна сторона намагатиметься зруйнувати економіку супротивника. Незважаючи на обурення європейських лідерів щодо «дизельної угоди» Трампа, вони, схоже, мають намір продовжувати дипломатичний процес під керівництвом Кушнера та Віткоффа.

«Нам потрібно зробити проблему та рішення масштабнішими, щоб допомогти обом сторонам побачити, якою буде ситуація після війни, — а потім піти на поступки», — пояснив американський чиновник, обізнаний з перебігом переговорів.

Європейський дипломат зазначив, що «очевидно, здатність українців завдавати ударів по нафтопереробних заводах впливає на економіку Росії. Це посилило позиції Зеленського».

Перед Україною постає складна дилема: погодитися на територіальні компроміси задля швидшого миру та фінансової допомоги, чи продовжувати боротьбу за повну деокупацію, ризикуючи втратити підтримку ключових партнерів. Майбутнє переговорів залежить від готовності сторін до взаємних поступок та здатності подолати розбіжності заради стабільності в регіоні.