Німеччина вимагає квот: ЄС готує обмеження імпорту з Китаю

Зміна позиції Німеччини, яка історично підтримувала тісні економічні зв'язки з Китаєм, стала помітною в середині жовтня. Ця зміна відображає зростаюче занепокоєння німецької промисловості, зокрема автовиробників, і формування консенсусу в Європі щодо необхідності рішучіших дій. Берлін, який раніше дотримувався обережності через свою експортоорієнтовану економіку, тепер активно наполягає на захисних заходах.

Німеччина почала активно тиснути на Європейську комісію, щоб та якнайшвидше розширила список товарів, що імпортуються з Китаю, на які можуть бути застосовані квоти. Цей крок є повторенням обмежень, які ЄС готує для постачання китайських гібридних автомобілів. Німецький уряд вимагає запровадження захисних заходів для товарів хімічної промисловості, машинобудування та, можливо, фармацевтики, а відповідні пропозиції Єврокомісія має підготувати до кінця року.

Минулого тижня переговори між Пекіном і Брюсселем завершилися укладенням угоди з 16 пунктів, що охоплює питання торгівлі, інвестицій, експортного контролю та прав інтелектуальної власності. Зокрема, ЄС встановить обмеження у 350 тисяч одиниць на кількість гібридних автомобілів, які Китай зможе постачати на європейський ринок, що стало перемогою для європейської автомобільної промисловості.

Цю угоду німецький уряд сприйняв як позитивний сигнал, але розглядає її лише як перший крок у вирішенні проблеми загального торговельного дефіциту ЄС із Китаєм. У вересні торговельний дефіцит Євросоюзу з Китаєм досяг рекордних 34,8 мільярда доларів. За даними Головного митного управління Китаю, минулого місяця китайський експорт зріс на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а торговельний профіцит країни цього року, ймовірно, перевищить рекордний показник у 1,2 трильйона доларів, встановлений у 2025 році.

На тлі цих подій канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон активно працюють над досягненням політичної згоди між усіма лідерами країн ЄС. Їхня мета – надати Єврокомісії повноваження для розробки пропозицій щодо жорсткіших торговельних заходів. На полях саміту лідерів ЄС Мерц і Макрон обговорять пакет додаткових заходів для підтримки автомобільної галузі ЄС. Існує висока ймовірність, що лідери оголосять про досягнення угоди, за якої Франція піде назустріч Німеччині щодо поступового припинення використання двигунів внутрішнього згоряння, а Німеччина пом'якшить свою критичну позицію щодо принципу «Купуй європейське».

Лідери ЄС зустрінуться в Брюсселі 15 жовтня, щоб обговорити торговельний дефіцит Євросоюзу з Китаєм. Єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс 13 жовтня заявив, що угода про обмеження імпорту гібридних автомобілів із Китаю є лише першим кроком, оскільки асиметрія в торгівлі виходить далеко за межі автомобільної галузі.

Існують два основні чинники, які зумовили зміну позиції Німеччини щодо Китаю: посилення побоювань німецької промисловості, особливо автовиробників, та консенсус, який формується в інших частинах Європи, щодо необхідності рішучіших дій. Проте побоювання щодо китайських заходів у відповідь залишаються.

«Очевидно, що ці економічні й торговельні дисбаланси не обмежуються лише автомобільною галуззю. Нам потрібно продовжувати цю роботу також в інших секторах», — зазначив єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс.

За словами старшого радника американської консалтингової компанії Rhodium Group Ноа Баркіна, «існують два основні чинники, які зумовили зміну позиції Німеччини щодо Китаю: посилення побоювань німецької промисловості, особливо автовиробників, та консенсус, який формується в інших частинах Європи на чолі з Брюсселем і Парижем, щодо необхідності рішучіших дій».

Подальші дії ЄС у відповідь на економічні дисбаланси з Китаєм можуть значно вплинути на світову торговельну політику. Зусилля Німеччини та Франції щодо вироблення спільного підходу демонструють прагнення захистити європейську промисловість, проте успіх цих ініціатив залежатиме від здатності країн-членів досягти компромісу та витримати можливу реакцію Пекіна. Ця ситуація підкреслює нову еру у відносинах між Європою та Китаєм, де економічна безпека стає пріоритетом.