Українські удари по "Яндексу" спричинили хаос та параліч цифрових послуг у РФ

Протягом останнього тижня відбулися атаки, які серйозно пошкодили три з шести дата-центрів "Яндексу". Два об'єкти були повністю виведені з ладу, а в третьому перестали працювати кілька модулів, що спричинило загальнонаціональні збої. "Яндекс", який розпочав свою діяльність у 1997 році як пошукова система, з часом перетворився на російський аналог Google, Uber, Amazon та OpenAI.

Тисячі підприємств по всій Росії та за її межами покладаються на інфраструктуру "Яндексу". Удари зачепили не тільки сервіси самої компанії, а й безліч інших компаній, які користуються її платформами. Це призвело до збоїв у роботі електронної пошти, додатків для виклику таксі, сайтів знайомств і навіть електронних брелоків для входу в московські багатоквартирні будинки.

Росіяни зіткнулися з труднощами при спробах отримати доступ до своїх електронних листів у "Яндексі", відкрити робочі файли або замовити таксі. З табло на автобусних зупинках у деяких містах зникли розклади руху. У Москві мешканці багатьох багатоквартирних будинків не могли потрапити у двори через несправність шлагбаумів, що обслуговувалися компанією, яка залежить від інфраструктури "Яндексу".

Користувачі "Яндекс.Пей" виявили, що залишки на їхніх рахунках зникли, хоча компанія запевняла, що кошти перебувають у безпеці. Сотні вебсайтів працювали з перебоями, серед них російський додаток для знайомств "Твінбі" та аналог "Макдональдса" – "Вкусно и точка".

Проблеми також поширилися на сусідні країни: у Казахстані, Узбекистані та Білорусі фіксували збої в роботі електронної пошти, сервісу "Яндекс.Пей" та вебсайтів, що використовують інфраструктуру компанії. Особливо серйозні наслідки це мало в Казахстані, де "Яндекс" контролює понад 90 відсотків ринку у двох найбільших містах.

Компанія "Яндекс" досі не повідомила про конкретні терміни відновлення. Наближений до керівництва співрозмовник зазначив, що на повернення до "повної потужності" піде кілька місяців. Тим часом, російська влада заявила про намір "захищати ці об’єкти", що суперечить попередній позиції щодо відповідальності підприємств за власну безпеку.

Ці збої сталися після хвилі ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили довгі черги на заправках. У Києві заявили, що атаки є відповіддю на удари Москви по українських дата-центрах. Для Росії ж наслідки виявилися значно серйознішими, викривши вразливі місця, що виникли через політику Кремля щодо централізації та контролю над ІТ-сектором. У 2024 році "Яндекс" примусово продали інвесторам, пов’язаним із лідером РФ Владіміром Путіним.

Раніше, у 2014 році, після заяв Путіна про те, що інтернет є "проєктом ЦРУ", Росія зобов'язала свої компанії зберігати всі персональні дані клієнтів на території країни. "Яндекс" став ключовим гравцем у цьому процесі. Крім того, українські безпілотники атакували центр обробки даних російського "Сбербанку" у місті Балаково 14 жовтня. Попри заяви банку про штатну роботу, у Москві, Петербурзі та низці регіонів різко зросла кількість скарг на збої в роботі сервісів "Сбербанку", Mail.ru, Контур, Ozon, Мегафон, ВКонтакте та провайдера Скайнет Санкт-Петербург.

Наукова співробітниця Німецької Ради з міжнародних відносин Олена Єпіфанова підкреслила, що "Росія стала жертвою власної політики… це спричинило найгірший із можливих сценаріїв", демонструючи вразливість російської моделі централізованого контролю над цифровою інфраструктурою, як повідомляє The Financial Times.

Поточні події підкреслюють глибоку взаємозалежність сучасної інфраструктури та потенційні наслідки її централізації. Вихід із ладу ключових цифрових систем може мати непередбачувані економічні та соціальні наслідки, що робить питання кібербезпеки та диверсифікації критично важливим для будь-якої держави.