У Луцьку дрони РФ пошкодили найбільшу картину світу: майбутнє під загрозою?

Того фатального вечора, близько 13 жовтня, на мирний Луцьк обрушилася атака ворожих безпілотників. Один з них, розсипавшись на уламки, впав прямо на будівлю Музею Корсаків, де експонується масштабна «Космогонія». Здавалося б, звичайний вечір перетворився на боротьбу за збереження культурної спадщини.

Коли вогонь почав охоплювати музейні зали, рятувальники ДСНС оперативно прибули на місце. Їхня злагоджена робота дозволила швидко локалізувати та загасити полум’я, запобігши катастрофічним руйнуванням. Проте, попри зусилля, уникнути пошкодження головного експоната не вдалося.

«Космогонія» — це не просто картина. Це філософсько-мистецький проєкт, що охоплює понад 2000 квадратних метрів та складається із шести частин, які відповідають на фундаментальні питання людства: звідки ми взялися, хто ми є і що з нами буде. Автором полотна є художник Петро Антип, а ідея та концепція належать засновнику музею Віктору Корсаку. Саме цей твір у 2024 році встановив національний рекорд України за своїми масштабами.

Найбільший удар припав на шосту частину полотна, яка символічно називається «Майбутнє». Цей фрагмент, що завершує філософську концепцію твору, був частково знищений вогнем. Символізм цього пошкодження не залишився непоміченим, адже війна буквально доторкнулася до майбутнього, зображеного на полотні.

Віктор Корсак, засновник музею та ідейний натхненник «Космогонії», глибоко відреагував на подію. Він зазначив, що війна руйнує не лише сьогодення, а й майбутнє: людські життя, мрії та можливості. Водночас він підкреслив, що майбутнє не визначене наперед і створюється нашими рішеннями та вчинками.

Наразі керівництво музею розглядає два шляхи вирішення проблеми. Перший — повне відновлення пошкодженої частини, щоб повернути картині первісний вигляд. Другий — збереження слідів пожежі як своєрідного історичного артефакту, нагадування майбутнім поколінням про наслідки війни. Остаточне рішення буде прийнято після ретельної оцінки стану полотна, консультацій з автором картини Петром Антипом та фахівцями з реставрації.

Попри пошкодження «Космогонії», інші виставкові зали та мистецькі твори музею не постраждали. Музей продовжує свою роботу, реалізовуючи виставкові, освітні та культурні проєкти, доводячи, що дух українського мистецтва незламний.

Цей інцидент став частиною ширшої хвилі атак на культурні об'єкти України. Раніше, 28 вересня, Національний музей Тараса Шевченка у Києві також отримав ушкодження внаслідок російської атаки. Технічні приміщення обласного краєзнавчого музею в Херсоні спалахнули після удару російських FPV-дронів.

Подібні атаки підкреслюють цілеспрямовані спроби агресора знищити культурну спадщину України, яка є невід'ємною частиною її ідентичності та майбутнього.

«Війна руйнує не лише те, що існує сьогодні. Вона знищує те, що могло б з'явитися завтра: людські життя, мрії, відкриття, можливості. І водночас майбутнє не визначене наперед. Ми створюємо його власними рішеннями та вчинками», – зазначив Віктор Корсак, фундатор музею та автор ідеї «Космогонії».

«Іноді шрами розповідають про історію більше, ніж відновлена поверхня», – додав Корсак, розмірковуючи про можливе збереження слідів пожежі як історичного артефакту.

Історія «Космогонії» тепер доповнена шрамами війни, що є глибоким нагадуванням про крихкість культурної спадщини та її вразливість перед агресією. Яким шляхом піде музей — повного відновлення чи збереження свідчень руйнувань — покаже час, але вже зараз зрозуміло, що цей твір мистецтва став символом незламності та боротьби за майбутнє.