Війна в Україні по-новому: чому Путіну дозволили продовжувати вбивати українців без попередження
Війна в Україні по-новому: чому Путіну дозволили продовжувати вбивати українців без попередження

Війна в Україні по-новому: чому Путіну дозволили продовжувати вбивати українців без попередження

Напередодні декількох балістичних атак Україну неочікувано не попередили про такі удари / © ТСН

Війна в Україні протягом останніх двох діб ускладнилась для нашої країни тим, що під питанням опинилися попередження про російські балістичні атаки. Про ці попередження, а точніше про їхню відсутність, протягом останніх годин двічі висловився президент України Володимир Зеленський.

Ввечері 13 жовтня, після того, як Росія здійснила ракетну атаку по Києву, Зеленський повідомив наступне: «Російський удар балістикою по Києву. Знову без попередження від партнерів. Основна мішень — енергетика, а саме ТЕЦ-4. На жаль, є влучання. Також пошкоджений житловий будинок, зараз рятувальники гасять пожежу. Ці ракети були виявлені нашою системою вже фактично на підльоті до Києва. ТЕЦ-4 — один з основних енергообʼєктів Києва». І вже за декілька годин, 14 жовтня, після розмови з прем’єром Канади, він опублікував таке повідомлення: «Говорив з Марком Карні. Дякую, Канадо! Поінформував про російський удар по Києву та відсутність попередження від партнерів про запуск балістики. Вже вдруге Україна не була попереджена».

Своєю чергою, Повітряні сили ЗСУ ввечері 13 жовтня офіційно серед іншого повідомили: «Ситуація схожа із вчорашньою — інформації від партнерів щодо пусків з території противника не надходило. Причини встановлюються».

Згодом, зранку 14 жовтня, речник Повітряних сил Юрій Ігнат уточнив, що про наступні хвилі атаки Україна була попереджена.

Про загадкове зникнення та поновлення американських розвідувальних даних щодо російської балістики висловилися десятки експертів та політиків.

Наприклад, військовий експерт Вадим Денисенко зробив декілька висновків про те, як ситуація може скластись у найближчому майбутньому та чого, на його особисту думку, хотів досягти президент США Дональд Трамп.

«На жаль, я помилився, коли вважав, що перед виборами Трамп не піде на зупинку передачі розвідданих. Судячи з усього, Трамп пішов ва-банк», — припускає експерт.

Та наводить такі власні висновки:

  • Трампу потрібний бліцкриг по Україні і він вважає, що російські обстріли балістикою без розвідданих примусять Україну піти на угоду. Трампу не потрібен мир, йому потрібна якась угода на яку погодиться Україна, щоб говорити, що він чогось добився.

  • Сьогодні-завтра будуть важливими днями в тому плані, що після нічної заяви Зеленського вся американська преса говоритиме про зупинку передачі розвідданих. Трамп, безумовно, це спростує. За день-два ми побачимо соціологію з цього питання. І від цієї соціології буде багато в чому залежати те, як Трамп діятиме в наступні дні. Зараз час іде не на місяці чи навіть тижні, а на дні. Як я розумію, корекція всіх дій відбувається і буде відбуватися практично в онлайн режимі.

  • Сьогоднішній обстріл Києва, на думку Кремля, мало вплине на дії Трампа для якого головне — будь-який вид угоди. А тому, Путіну «гріх було» не скористатися такою нагодою.

  • На жаль, нинішня ситуація показує, що європейська розвідка, на яку були певні сподівання, дуже відстає від американської.

  • Перед нами стоїть надскладна дилема, що робити далі. Поки ми зайняли дивну позицію словесної ескалаціі, яка є контпродуктивною.

  • В сухому залишку ми маємо ситуацію, коли Трамп хоче імітацію угоди, Путін вважає, що в нього розвʼязані руки, європейці готові підіграти Трампу в якомусь форматі (формат поки не зрозумілий), ми ескалюємо ситуацію на словах, схоже, не маючи стратегіі.

  • У нас є дві можливі стратегії: або піти на пряму конфоронтацію і вдарити по НПЗ, при цьому зробивши максимально розумну інформаційну подачу в США. Або піти на імітацію угоди, в очікуванні закінчення виборів. Обидві стратегії погані. Потрібно вибрати ту, де нас по-максимуму підтримають наші єдині союзники — європейці.

Небезпечний мир в Україні на декілька днів

Щодо можливого розвитку ситуації висловились і у Верховній Раді. Парламентарка Мар’яна Безугла опублікувала у соцмережі допис, у якому припустила, що «Трамп перед виборами буде змушувати нас до капітуляції. Не здивуюсь, якщо замість того, щоб надавати нам дані розвідки про російські удари, він почне надавати дані розвідки росіянам».

Та додала: «Він не збирався і не буде послаблювати росію та змушувати її припинити війну. Він уже багато разів допоміг росії і навіть кілька разів її рятував. Тож вихід, який він хибно вбачає, — спробувати натиснути на жертву так, щоб вона здалася і це можна було назвати миром хоча б на кілька днів, поки в США відбуватимуться вибори. А далі хай хоч вся Україна перетвориться на Бучу 2022 року. Все одно ж ООН не функціонує, а Міжнародний кримінальний суд теперішня американська влада сама хоче знищити».

Масовані ракетні атаки: як працює система попередження

«Фактично пуск балістичної ракети фіксується вже по факту. Наші партнери мають усі інструментарії розвідувального характеру для того, щоб отримувати цю інформацію. Тобто це і супутникова розвідка, це і літаки дальньої радіолокаційної розвідки, і спостереження. Є багато інших інструментаріїв. Тому ця фіксація у них відбувається дуже швидко, і вони можуть надавати її Україні. Наша країна відповідно одразу сповіщає про це через офіційні джерела, лунає сигнал повітряної тривоги», — розповів у коментарі для ТСН.ua військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

На питання про те, як Україні виходити з ситуації, коли ця інформація про пуски отримується несвоєчасно, Коваленко відповів наступним чином: «У першу чергу — звертатись до європейських партнерів. Частково, але вони можуть у європейській частині Росії проводити аналіз пусків. У них є такі можливості. Просто у США вони, ці можливості, більш розширені, і ми у цьому питанні постійно співпрацювали з Америкою. Але бачимо, що із США зараз розпочались неприємні «гойдалки». Отже треба звертатись до європейських партнерів або шукати свої власні методи фіксації цих пусків. Я можу сказати, що у нас є такі можливості, але їх треба масштабувати та вдосконалювати. На це потрібен час. Зараз ми перебуваємо у тій диспозиції, коли Україні треба все більше і більше думати саме про себе. Не про те, що нам якісь партнери щось дадуть, а про те, що б ми робили самі для себе. Як бачимо, партнери з кожним разом стають все менш надійними. Це є серйозною проблемою».

Джерело матеріала
loader
loader