ЄСПЛ розгляне скарги: чи вдасться інкасаторам Ощадбанку притягнути Угорщину до відповідальності?

Інцидент, що став початком цієї історії, трапився 5 березня 2026 року на автомагістралі М5. Тоді два інкасаторські автомобілі Ощадбанку та сімох працівників, які перевозили з Австрії в Україну 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг золотих зливків, були затримані під час спецоперації Центру боротьби з тероризмом Угорщини (TEK).

Заявники звинувачують угорську владу у порушенні статті 3 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє катування та нелюдське поводження, а також статті 5, що гарантує право на свободу й особисту недоторканність. Після затримання всіх інкасаторів згодом звільнили та повернули в Україну. У травні Угорщина повернула українській стороні всі кошти й цінності, що належали Ощадбанку.

Секретаріат суду в Страсбурзі підтвердив реєстрацію шести звернень, поданих 5 липня 2026 року, та присвоїв їм офіційні номери. Аналогічна процедура очікується щодо сьомого інкасатора. Цей процесуальний етап є критично важливим, адже за статистикою суду, переважна більшість звернень відсіюється ще під час первинної перевірки. Успішне проходження цього фільтра свідчить про вагому юридичну перспективу справи та наявність чіткої доказової бази.

Згодом у серпні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) закрила кримінальне провадження щодо перевезення грошових коштів і дорогоцінних металів. Слідство встановило законне походження грошей і золота, а також підтвердило, що цінності належали Ощадбанку та були придбані в межах міжбанківських операцій із австрійським Raiffeisen Bank International AG, не виявивши складу злочину.

Наприкінці вересня стали відомі нові обставини затримання українців. У службовій записці угорської прокуратури було зафіксовано свідчення, які можуть вказувати на причетність тодішнього прем'єр-міністра Віктора Орбана до ухвалення рішення про проведення операції. Водночас документ не містить прямого підтвердження його участі. Після поразки партії "Фідес" на виборах, 6 травня угорська сторона повернула вилучені цінності та готівку Ощадбанку. У червні глава уряду Угорщини Петер Мадяр ініціював офіційне розслідування дій посадовців, причетних до інциденту.

Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон наголосив, що фінустанова продовжить захищати права своїх співробітників та власну репутацію на міжнародному рівні, а також відстоюватиме інтереси установи в межах міжнародного права. Банк разом із дипломатами надає повний юридичний супровід постраждалим працівникам під час міжнародного процесу.

Офіційне повідомлення ЄСПЛ про відкриття провадження демонструє, що системна правова позиція, дипломатична підтримка та непохитність у захисті національних інтересів дають результат навіть у найскладніших міжнародних ситуаціях. Наразі справи перебувають на початковій письмовій стадії, і реєстрація заяв є лише процесуальним кроком, що сам по собі ще не означає, що ЄСПЛ встановив порушення з боку Угорщини.

Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон заявив, що «Ми і надалі будемо послідовно відстоювати інтереси наших співробітників та захищати не лише права людей, а й репутацію державного фінансового інституту, що діє виключно в межах міжнародного права».

Історія інкасаторів Ощадбанку, що перетворилася на міжнародний судовий процес, має стати прецедентом для захисту прав громадян у складних міжнародних ситуаціях. Розгляд справи в ЄСПЛ не лише визначить долю шести заявників, а й підкреслить важливість дотримання міжнародного права та захисту прав людини.