/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F51c03eb35c88eed7da4f2e608f723ead.jpg)
Втрата генерації в Києві: чому ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ зупинилися
У ту фатальну ніч на Київ обрушилася масована ракетна атака, спрямована на енергетичну інфраструктуру. Головною ціллю російських балістичних ракет стали всі три основні ТЕЦ столиці: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ. До цього вони вже зазнавали ударів, але цього разу наслідки виявилися критичними.
Раніше ці три станції разом могли генерувати близько 1,3 ГВт потужності, що становило значну частину споживання Києва, яке нині коливається в межах 1–1,2 ГВт. Зимові ж навантаження, залежно від температури, можуть сягати 1,8–2 ГВт. Втрата власної генерації змусила Київ повністю покладатися на постачання електроенергії з інших регіонів через так зване Київське енергетичне кільце.
Проблема поглибилася тим, що Росія вже понад місяць систематично атакує це енергетичне кільце — систему високовольтних ліній і підстанцій. Для створення серйозних перебоїв ворогу не обов’язково повністю знищувати мережу; достатньо пошкодити кілька ключових вузлів. У такому разі електроенергія в загальній системі може бути в наявності, але передати її до Києва в необхідному обсязі стає неможливим.
Наразі на пошкоджених об'єктах тривають аварійні та відновлювальні роботи, але повне відновлення генерації цих ТЕЦ поки неможливе. Київ тепер змушений шукати альтернативні рішення для компенсації втрачених 1,3 ГВт потужності.
Фахівці в енергетичних колах розглядають кілька сценаріїв розвитку подій на зиму. За відносно сприятливих умов, коли енергетикам вдаватиметься швидко відновлювати пошкоджене обладнання, а нові атаки не матимуть критичних наслідків, відключення у Києві можуть становити близько 8–10 годин на добу. Проте, якщо атаки продовжаться, тривалість відключень може зрости до 12–16 годин на добу. Найгірший сценарій, за якого можливі сильні морози та регулярні масовані удари, передбачає обмеження до 20 годин на добу.
Попри ці виклики, співрозмовники «Економічної правди» в енергетичних колах не вважають імовірним сценарій повного «погашення» Києва. Місто активно працює над розширенням розподіленої генерації, яка вже становить близько 150 МВт, з планами збільшити її до 180–185 МВт до кінця року, а також залучає резерви приватних об'єктів.
Окрім Києва, російські війська атакували залізничну інфраструктуру у п’яти областях, але завдяки завчасній евакуації постраждалих не було. Загалом, цілями російських ракетних ударів стає як енергетична, так і цивільна інфраструктура, що призводить до можливих перебоїв з водопостачанням і зв'язком.
Київ є найбільшим споживачем електроенергії в Україні, на його частку припадає 12–15% від загального обсягу споживання. У минулому році, до масованих зимових обстрілів, внутрішня генерація була основною у забезпеченні столиці світлом.
«Основною ціллю російських балістичних ракет була саме енергосистема», — зазначив прем’єр-міністр Сергій Корецький, коментуючи атаки.
Попри значні виклики, що постали перед Києвом унаслідок втрати власної генерації та постійних атак, місто та його енергетики продовжують боротися. Ця зима стане перевіркою стійкості, але головними факторами успіху будуть швидкість відновлення, ефективність резервної генерації та здатність доставляти електроенергію з інших регіонів.

