Експерти занизили вартість елітної квартири дружини посадовця СБУ на 9,3 млн грн

Історія почалася, коли дружина колишнього керівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка, Юлія, придбала квартиру, фактична вартість якої складала 21,6 млн грн. Проте в договорі купівлі-продажу була зазначена сума у 12,8 млн грн. Це значне заниження привернуло увагу правоохоронців.

У квітні 2024 року адвокат, який представляв інтереси подружжя Вітюк, звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) з ініціативою провести оціночно-будівельну експертизу. Уже в травні комісія експертів підготувала висновок, згідно з яким ринкова вартість квартири становила 12,3 млн грн, тобто на 9,3 млн грн менше від фактичної ціни придбання.

Слідство встановило, що для отримання такого результату експерти навмисно використали нерелевантні об'єкти нерухомості для порівняння. Цей фальшивий висновок сторона захисту надала як доказ до Національного агентства з питань запобігання корупції, НАБУ та суду.

Того ж місяця детективи НАБУ в рамках кримінального провадження щодо придбання квартири призначили комісійну експертизу в КНДІСЕ. 11 листопада 2024 року цю експертизу відкликали, попросивши повернути матеріали без виконання. Однак експерти проігнорували цю вимогу та продовжили дослідження.

На початку грудня 2024 року експерти підписали висновок, але датували його 8 листопада 2024 року, тобто до офіційного відкликання експертизи детективами. Більше того, копію цього документа детективи отримали не від КНДІСЕ, а від адвоката підозрюваного високопосадовця.

Експерти узгодили обмеження вартості об'єктів для порівняння на рівні не вище $2500–$2600 за 1 кв. м замість ринкових $3000, свідомо обираючи найдешевші пропозиції від $1550 за кв. м, ігноруючи інші наявні аналоги.

Обставини цієї справи, викриті Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, збігаються з даними розслідування «Слідства.Інфо». За їхніми даними, Юлія Вітюк за 2,5 роки підприємницької діяльності отримала близько 17 млн грн доходу, а у 2023 році — 13,4 млн грн. До цього вона працювала лікарем і у 2020 році заробила лише 1873 грн.

НАБУ та САП повідомили про підозру судовим експертам КНДІСЕ. Водночас у НАБУ наголосили, що подібні маніпуляції з доказами були б неможливими за умови функціонування експертної установи при Бюро. Керівництво Бюро вже кілька років поспіль наголошує на критичній необхідності створення незалежної експертної інституції для усунення корупційних ризиків та підвищення ефективності розслідувань.

«Відзначимо, що подібні маніпуляції з доказами були б неможливими за умови функціонування експертної установи при НАБУ. Керівництво Бюро вже кілька років поспіль наголошує на критичній необхідності створення незалежної експертної інституції. Це дозволило б усунути корупційні ризики, унеможливити зовнішній тиск на експертів та суттєво підвищити ефективність досудового розслідування у справах щодо топкорупції», — зазначили в НАБУ.

Цей випадок вкотре підкреслює вразливість системи експертних оцінок та необхідність її реформування. Створення незалежної експертної інституції може стати ключовим кроком у боротьбі з корупцією, забезпечуючи неупередженість і прозорість у таких резонансних справах.