Криза ліквідності в агросекторі: аграрії мають урожай, але втрачають можливість фінансувати виробництво

Про це заявила керівниця напряму роботи з жінками-фермерками Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Олеся Шакало-Ольшанецька під час ефіру ICTV.

За її словами, агровиробники опинилися в ситуації, коли необхідно одночасно фінансувати виробничі процеси, зберігати кадровий потенціал та шукати можливості реалізації продукції. Особливо гостро проблема постає перед малими та середніми господарствами, які мають обмежені фінансові ресурси.

«Сьогодні аграрний сектор переживає кризу ліквідності, і проблема зовсім не в тому, що немає продукції. Урожай є, і цього року він навіть кращий, ніж у попередні роки. Але ми маємо проблеми з експортом, низькі закупівельні ціни та подорожчання пального, мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Зерно можна продати в кращому випадку за собівартістю, а коштів для поточної операційної діяльності немає», — зазначила Олеся Шакало-Ольшанецька.

Додатковим викликом залишається обмежений доступ до основних зовнішніх ринків збуту української агропродукції, зокрема країн Африки, Азії та Близького Сходу. Скорочення логістичних можливостей ускладнює реалізацію врожаю та створює ризики накопичення значних запасів зерна.

«Після російських атак на портову інфраструктуру наприкінці липня експорт через порти Великої Одеси практично зупинився. Сьогодні працюють альтернативні маршрути — Дунай, залізниця та автомобільний транспорт. Проте навіть за максимального їх використання ми зможемо експортувати лише половину тих обсягів, які раніше вивозили морем. До того ж альтернативна логістика значно дорожча. Якщо ситуація не зміниться, наступного року ми матимемо понад 30 млн тонн перехідних залишків», — повідомила Шакало-Ольшанецька.

Ситуацію ускладнює і дефіцит зерносховищ. До листопада може бракувати потужностей для зберігання близько 11 млн тонн продукції. Особливо гострою проблема є у південних та прифронтових регіонах, де зберігається загроза пошкодження складської інфраструктури.

При цьому фінансові можливості агропідприємств значною мірою залежать від наявності власної інфраструктури для зберігання врожаю.

«У кращій ситуації перебувають господарства, які мають власні склади та елеватори. Вони можуть зберегти урожай і дочекатися покращення ситуації та розблокування портів. Натомість підприємства, які не мають можливості зберігати продукцію, змушені продавати її, як кажуть, «з коліс». Аграріям вкрай необхідні обігові кошти, щоб мати можливість закласти майбутній урожай», — пояснила представниця ВАР.   

Одним із тимчасових рішень проблеми зберігання врожаю у ВАР називають використання спеціальних полімерних рукавів місткістю близько 200 тонн кожен, які Україні надають міжнародні партнери. За словами Олесі Шакало-Ольшанецької, також важливим інструментом підтримки малих і середніх господарств залишається кооперація, що дозволяє об'єднувати партії продукції, отримувати вигідніші умови продажу та спільно закуповувати виробничі ресурси. В умовах дефіциту обігових коштів такі механізми можуть допомогти господарствам зменшити витрати та підтримати поточну діяльність, проте їх недостатньо для подолання системної кризи ліквідності в агросекторі.