Новий удар: ЄС скоротив квоти на українську сталь на 60%

На фоні безперервних російських ударів та фактичної блокади морського експорту, українські металургійні підприємства продовжували працювати, сподіваючись на європейський ринок як на єдину рятівну соломинку. Однак у першій половині 2026 року ЄС повернув квоти на імпорт сталі, фактично прирівнявши Україну до інших країн поза межами Євросоюзу. Це рішення скоротило обсяги постачання на 60% порівняно з попереднім роком, що може призвести до зменшення експорту приблизно на 1,3 млн тонн на рік.

Генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков висловив занепокоєння ситуацією, наголосивши, що європейський ринок став фактично єдиним доступним для українських виробників через проблеми з морською логістикою. Він зазначив, що після початку повномасштабної війни ЄС скасував обмеження для української сталі, розуміючи виняткові обставини, але тепер цей підхід змінився.

Повернення квот стало жорстким ударом, адже воно не врахувало унікальних умов, у яких опинилася українська металургія – проблеми з логістикою, енергопостачанням та забезпеченням персоналом. Ці обмеження накладаються на вже існуючу глибоку кризу галузі, яка з 2021 по 2025 роки пережила падіння виробництва сталі з 21 млн до 7,4 млн тонн.

Експорт металу за цей період скоротився з 22 млрд до 6 млрд доларів, а податкові надходження зменшилися з 3,5 млрд до 870 млн доларів. Без стабільного ринку збуту, за словами Риженкова, майбутнє для металургійної промисловості стає невизначеним. Підприємства потребують високого завантаження потужностей та довгострокових ринків, що в поточних умовах майже неможливо забезпечити.

На питання про можливу повну втрату сталеливарного виробництва в Україні, Юрій Риженков відповів, що якщо не вживати жодних заходів, то це майже неминуче. Переговори між Україною та ЄС щодо квот тривають, і хоча в Брюсселі визнають винятковість української ситуації, чинні обмеження поки залишаються в силі.

За перші дев'ять місяців 2026 року бюджет України вже недоотримав близько 49,5 млрд грн податків. Через зупинку металургії втрати можуть зрости до 70 млрд грн до кінця року, а за песимістичним сценарієм сягнути 100 млрд грн.

Українська металургійна галузь, що традиційно була однією з ключових для економіки країни, зазнала значних руйнувань та втрат через військові дії. Блокада морських портів, що є основними шляхами для експорту металопродукції, створила критичну ситуацію, змусивши виробників шукати альтернативні логістичні маршрути, переважно через Європу. Це робить ринок ЄС практично єдиним життєздатним каналом збуту для українських металургів.

Рішення ЄС про скорочення квот сталося після періоду, коли для України діяли тимчасові винятки, покликані підтримати її економіку в умовах війни. Повернення до стандартних правил торгівлі без урахування воєнних реалій, на думку української сторони, створює додаткові труднощі для виживання галузі, яка вже перебуває в глибокій кризі.

Генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков у коментарі Fortune наголосив: «Якщо порівняти квоти, виділені Україні цього року, з торішніми обсягами постачання, то скорочення становить 60%. І це за умов заблокованих портів, коли у нас буквально не залишилося жодної альтернативи».

Риженков додав: «При цьому взагалі не врахували виняткових умов, у яких ми опинилися через проблеми з логістикою, енергопостачанням і забезпеченістю персоналом. На мою думку, за цих обставин такий підхід був надто жорстким».

Перед українською металургією постає екзистенційний виклик, що вимагає негайних рішень та підтримки. Якщо переговори з ЄС не принесуть позитивних результатів, країна ризикує втратити значну частину своєї промисловості, що матиме далекосяжні наслідки для економіки та добробуту тисяч працівників.