Україна вперше від початку війни передала насіння до сховища за Полярним колом

Національна академія аграрних наук України створила резервну копію частини національної колекції рослин у Всесвітньому сховищі насіння на норвезькому архіпелазі Шпіцберген, яке називають «Ноєвим ковчегом». Передавання відбулося 13 жовтня 2026 року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на NordGen.

Це перша українська поставка до сховища після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зразки підготувала Національна академія аграрних наук України, а загалом до Арктики вирушили 773 одиниці насіння, які належать до 15 видів рослин.

Що саме відправили до Арктики

У партії є не лише культури, які традиційно вирощують на українських полях. За даними Всесвітнього сховища насіння, серед переданого:

• 200 зразків тритикале – культури, створеної внаслідок схрещування пшениці та жита;
• 200 зразків проса звичайного;
• 162 зразки ячменю;
• 100 зразків гречки;
• інші сільськогосподарські рослини.

Гречка має для України особливе значення не лише як традиційний продукт харчування. Через короткий період вегетації її можуть сіяти аграрії, якщо озимі посіви не пережили зиму або були втрачені. Збереження різних зразків допомагає науковцям виводити сорти, які краще пристосовуються до змін клімату, хвороб і шкідників.

Як працює сховище

Всесвітнє сховище насіння розташоване на острові Шпіцберген, далеко за Полярним колом. Його відкрили 2008 року в гірському масиві. Насіння зберігають за температури мінус 18 градусів за Цельсієм, а вічна мерзлота додатково захищає колекцію.

Сховище не призначене для щоденного користування аграріїв і не замінює національних колекцій. Це резерв для генетичних банків: країни надсилають туди дублікати зразків, які вже зберігаються в їхніх наукових установах. Якщо основну колекцію пошкодять, втратять або вона стане недоступною, резервні зразки допоможуть її відновити.

У червні 2026 року в сховищі зберігали понад 1,4 млн зразків насіння. Після жовтневого поповнення колекція зросла ще на тисячі зразків, які передали 21 установа з різних країн. Українська партія стала частиною цієї глобальної системи збереження генетичного різноманіття.

Чому це важливо для України

Національна колекція генетичних ресурсів рослин налічує понад 154 тис. зразків, які представляють приблизно дві тисячі видів. Вона є основою наукових досліджень, селекції нових сортів і збереження властивостей рослин, що можуть знадобитися сільському господарству в майбутньому.

Російські окупанти поставили під загрозу й цю частину української наукової спадщини. У 2022 році було пошкоджено інфраструктуру генетичного банку рослин у Харкові. Після цього українські науковці разом із міжнародними партнерами працювали над збереженням колекції: частину зразків перевезли в безпечніше місце в Україні, а у 2025 році відкрили Дублетний центр генетичних ресурсів рослин.

Національний центр генетичних ресурсів рослин входить до системи Національної академії аграрних наук. Його фахівці збирають, досліджують і зберігають насіння культурних рослин та їхніх диких родичів. Ці матеріали потрібні селекціонерам для створення сортів із корисними властивостями, зокрема стійкіших до посухи, хвороб і шкідників.

Що ще варто знати

У червні 2026 року Україна приєдналася до Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства. Документ сприяє співпраці держав у збереженні та обміні ресурсами, важливими для продовольчої безпеки. У межах цього процесу Україна планувала передати до сховища понад тисячу зразків зернових і кормових культур, зокрема кукурудзи, бобових, гречки та жита. Фактично у жовтні відправили 773 зразки.