Париж, 1838: Як випадкове фото приховує 200-річну загадку перших людей

Весна 1838 року в Парижі була звичайною, але саме тоді Луї Даггер, відомий французький фотограф і науковець, зробив знімок, що увійшов в історію. Його дагеротип мав на меті зафіксувати архітектуру міста, проте на готовому знімку проявилися не лише будинки, а й дві людські фігури — чистильник взуття та його клієнт. Цей момент став першою зафіксованою соціальною взаємодією та працею в історії фотографії, що Максиміліан Ван Ертрік назвав "магічним і поетичним".

Протягом десятиліть деталі цього дагеротипу залишалися предметом наукових суперечок. У 2024 році французько-німецький режисер Максиміліан Ван Ертрік разом з колегами Акселем Даніельсоном та Калле Боманом вирішили розгадати цю загадку. Їхнє дослідження почалося з виявлення того, що світлина була віддзеркаленням, тому її довелося розвернути для подальшої роботи.

Команда дослідників занурилася в архіви Парижа, обробляючи величезний масив даних, включаючи старі карти та плани міста. З'ясувалося, що майстерня Даггера розташовувалася поблизу казарми Верін, де з 1947 року розміщена штаб-квартира Республіканської гвардії Франції. Після масштабної перебудови Парижа під керівництвом Жана-Ежена Османа, лише три будівлі на нинішній площі Республіки відповідають місцю зйомки.

Попри всі зусилля, імена чистильника взуття та його клієнта залишаються невідомими, що додає загадковості до цієї історичної події. Однак дослідникам та архітекторам вдалося встановити точну локацію для майбутнього пам'ятника, який буде встановлено 15 жовтня 2026 року. Це місце знаходиться поблизу сучасної вулиці Фобур-дю-Тампль, яка пролягає до центру сучасної паризької площі Республіки.

Приблизний район зйомки дагеротипа 1830-х років на мапі сучасного Парижа

Доля самого дагеротипу була не менш драматичною. Через рік після його створення майстерню Луї Даггера охопила пожежа. Лише 26 знімків, включаючи цей, вдалося врятувати від вогню. Згодом його подарували баварському королю, і він зберігався в архівах Мюнхена до 1930-х років.

Американський дослідник Бонотом Ньюголл знайшов дагеротипи в Мюнхені та зробив з них експозиційні копії. Проте після Другої світової війни оригінальний дагеротип зберігався в неналежних умовах через вологість, і під час спроби реставрації зображення зникло, перетворившись на абсолютно чорне полотно. Нині оригінал вважається втраченим.

Суперечки щодо дагеротипу Луї Даггера тривають, оскільки деякі вчені вважають, що це не перша світлина з людьми, посилаючись на знімок 1837 року із чоловіком на ім'я Жан-Батист. Інші дослідники припускають, що цей дагеротип 1838 року є першою в історії фіксацією реклами, адже на ньому помітні вивіски відомого бакалійника того часу Жана Емеса. Незважаючи на дискусії, дагеротип залишається символом зародження фотографії як засобу фіксації життя.

Подальші копії знімка Луї Даггера були зроблені з репродукцій Бонотома Ньюголла. За відкритими даними Баварського національного музею, три факсиміле, паспарту та рама зберігаються у фондах, хоча статус оригінального дагеротипу залишається предметом обговорення. Це підкреслює складність збереження ранніх фотографічних артефактів та їхню культурну цінність.

"Це перше фото соціальної взаємодії та праці. Це магічно і поетично", — зазначив французько-німецький режисер Максиміліан Ван Ертрік, коментуючи історичне значення дагеротипу.

Як Le Monde повідомило у своєму матеріалі, "за майже 200 років столиця Франції змінилася до невпізнаваності", що ускладнило пошук точного місця зйомки.

Історія дагеротипу Луї Даггера є яскравим прикладом того, як єдиний знімок може нести в собі нерозгадані таємниці століть. Навіть із втратою оригіналу, його копії та постійні дослідження продовжують нагадувати про важливість цього моменту для історії фотографії, запрошуючи нас замислитися над непостійністю часу та непередбачуваністю мистецтва.