Дронові атаки на судна в Чорному морі загрожують НАТО — The Guardian

У Чорному морі протягом десяти днів атакували шість торгових суден, а небезпека дедалі ближче підступає до країн НАТО. Через зростання ризиків різко скоротилася кількість суден, які заходять до України. Останні інциденти сталися поблизу Болгарії та зачепили повітряний простір і територіальні води Румунії. Про це повідомили у The Guardian.

Поки світова увага зосереджена на небезпеці для судноплавства в Ормузькій протоці, Чорне море останніми місяцями перетворилося на ще небезпечніший маршрут. За півтора тижня тут втратили більше моряків, ніж американських військовослужбовців загинуло за всю війну з Іраном.

Компанія Ambrey, яка займається морським страхуванням та аналізом ризиків, не бачить ознак швидкого припинення загроз вантажним перевезенням, зокрема зерна й нафти. Вартість страхування проходу Чорним морем різко зросла. Ця серія ударів стала різким загостренням морського протистояння біля кордонів НАТО.

Уночі 6 жовтня атака сталася у виключній економічній зоні Болгарії. Судно Alfa Watan, яке належить турецькому власнику та прямувало до румунського порту Суліна, уразили повітряні й морські дрони, імовірно російські. Прибувши на місце, моряки з Dioscuria побачили перевернутий рятувальний човен і жилети у воді. Проте жодного з десяти членів екіпажу Alfa Watan вони не знайшли.

Через шість днів безпілотники атакували ще одне судно біля болгарського узбережжя — HS Dignity. Загинули одинадцять моряків. До четверга, 15 жовтня, атаки вже зачепили повітряний простір і територіальні води Румунії. Після ударів загорілися два танкери-хімовози — Wine Trader та Yara J, ще семеро моряків зникли безвісти. Серед шести суден, які зазнали атак протягом десяти днів, також були Able і Chelsea-3.

Старший аналітик Ambrey Томас Алекса зазначив, що інтенсивність атак почала стрімко збільшуватися ще в липні. Зростання кількості жертв він пов’язує, зокрема, з тактикою подвійних ударів із використанням повітряних і надводних дронів. Останні нерідко несуть до пів тонни вибухівки. Невеликі судна, які переважно працюють у системі дунайських каналів, після таких атак швидко тонуть.

«Хоча напади на торгові судна в Чорному морі не є новим явищем, ми бачимо ескалацію як за кількістю атак, так і за їхнім географічним охопленням», — сказав Алекса.

За його словами, тип цілей не змінився: йдеться про судна, які торгують з Україною. Він вважає, що мета Росії полягає в послабленні експорту українського зерна та іншої аграрної продукції. Наслідком стало різке падіння кількості суднозаходів до України. Моряки й оператори дедалі менш охоче працюють у Чорноморському басейні навіть на суднах, які не перевозять українських вантажів.

Від початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року в Чорному морі загинули понад 60 моряків. Переважна більшість цих смертей припала на останній рік. У вересні Joint War Committee, який представляє лондонський страховий ринок, розширив зону підвищеного воєнного ризику майже на весь Чорноморський басейн. Винятком залишилися територіальні води Туреччини, Румунії, Болгарії та Грузії. Водночас небезпека не обмежується відкритим морем: протягом останнього року різко почастішали й атаки на українські чорноморські порти.

Експерти пов’язують розширення морського протистояння з кількома чинниками. За їхніми оцінками, на збільшення географії українських ударів по танкерах російського тіньового флоту Москва відповіла посиленням атак на перевезення української аграрної продукції. Цей експорт є важливою складовою економіки України. Одночасно змінювався й характер загроз: судна намагалися шукати безпечніші маршрути далі від узбережжя, але замість морських мін дедалі більшою небезпекою ставали дрони зі зростаючою дальністю.

Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев назвав атаки поблизу територіальних вод своєї країни абсолютно неприйнятними. Болгарські посадовці закликають Євросоюз і НАТО підтримати зусилля з посилення безпеки. Наближення ударів по судноплавству до кордонів держав НАТО створює для Альянсу нові безпекові виклики. Це відбувається на тлі посилення російської гібридної війни в Європі.

Постраждалі країни НАТО можуть звернутися до статті 4 Північноатлантичного договору. Вона передбачає офіційні консультації щодо загрози безпеці, тоді як стаття 5 стосується колективної оборони. У зв’язку з війною проти України статтю 4 вже застосовували після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. У 2025-му до неї звернулася Польща після порушення її повітряного простору російськими дронами.

У четвер генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся з Радевим і президентом Румунії Нікушором Даном, щоб обговорити чорноморську безпеку. Він запевнив, що Альянс продовжить тісно співпрацювати із союзниками в регіоні. За словами Рютте, НАТО за потреби коригуватиме свої підходи до стримування та оборони.

Нагадаємо, що 17 жовтня винищувачі Румунії F-16 знищили над Чорним морем два дрони, які перетнули повітряний кордон країни. Збиття обох цілей підтвердило румунське Міністерство національної оборони. Перед цим радари виявили групу цілей за 120 км на схід від острова Зміїного, які прямували на південний захід.

Окрім того, у ніч на 14 жовтня біля Румунії після ударів безпілотників загорілися танкери Wine Trader та Yara J. Перше судно ходило під прапором Сан-Марино, друге — Коморських островів. Wine Trader атакували за одну морську милю за межами румунських територіальних вод, а точне місце ураження Yara J не оприлюднили.