Після суботніх заворушень президент Франції Емманюель Макрон у неділю в телевиступі заявив, що погромники мають відшкодувати збитки, а префекти зможуть за потреби забороняти зібрання. Лідерка ультраправого «Національного об'єднання» Марін Ле Пен ще до цього звинуватила в кризі лівих і самого Макрона. Вона заявила, що його команда виснажена й розгублена. Про виступ президента повідомляє Le Figaro.
Макрон звинуватив у насильстві «заколотників з ультралівих угруповань, до яких приєдналося багато злочинців». Він нагадав про підпал ратуші в Ліможі, туристичного офісу в Ліоні, вторгнення до мерії в Марселі та напад на резиденцію префекта в Бордо.
«Ті, хто руйнував, мають платити. Ті, хто грабував, мають відшкодувати», — пообіцяв президент. За його словами, заборона зібрань є лише одним із можливих кроків. Префекти й мери діятимуть, щоб захистити міста, державні будівлі й магазини. Макрон закликав не плутати погромників із протестувальниками, які вийшли заявити про свої вимоги.
У понеділок прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню очолить кризову групу, яка допомагатиме торговцям і ремісникам. Уже цього тижня уряд почне працювати з учнями, студентами, вчителями, профспілками й організаціями роботодавців, щоб знайти відповіді на тривоги молоді. «Ми не можемо просити нашу молодь вірити в майбутнє, не давши їй змоги самій вибудовувати відповіді й сидіти за столом», — сказав Макрон.
Подорожчання пального президент пов'язав із конфліктом у Перській затоці, до якого Франція не причетна. У понеділок Макрон вирушить до країн Затоки, щоб убезпечити постачання пального й газу.
Міністру внутрішніх справ Лорану Нуньєсу Макрон доручив з'ясувати, що сталося, зокрема перевірити роботу розвідки. Президент пообіцяв повну прозорість. Він закликав партії, профспілки та професійні організації без застережень засудити насильство. Найближчими днями Лекорню збере представників партій, щоб почути їхню чітку позицію.
У відео, записаному до виступу президента, Ле Пен заявила, що Франція переживає «глибоку кризу довіри й авторитету, що загрожує демократії», а країна опинилася «в лещатах між насильством і безсиллям», пише The Telegraph. За її словами, влада Макрона «задихається, виснажена й розгублена» і здатна лише коментувати власне безсилля. Уряд вона назвала таким, що «осуджує події, не вміючи їх запобігти, стримати чи хоча б упоратися з ними».
Протести почалися у вересні зі шкіл. Учні й учителі скаржилися на нестачу педагогів, переповнені класи та погане фінансування. До початку жовтня рух охопив понад 1200 ліцеїв, а поліція затримала понад 5 тис. людей. Тоді ж у 400–500 ліцеях повністю або частково зупинили навчання через небезпеку після сутичок із поліцією.
Про те, чим досвід французьких школярів може бути цікавим для України, у статті «Більше ніж бунт: чому протестують школярі у Франції і що це означає для України» пише редакторка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко.
