США пропонують Європі повернути російський газ: чи згодні Київ та Брюссель?

На початку осені 2026 року в Києві, на тлі затяжного конфлікту, відбулася зустріч, що могла б змінити енергетичний ландшафт континенту. Спецпредставники Дональда Трампа, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, порушили питання про відновлення транзиту російського газу до Європи, обговорюючи це з президентом Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями.

Американські посланці, за інформацією The New York Times, представили своє бачення: відновлення газового експорту може стати фінансовим стимулом для Росії припинити бойові дії. Україна, своєю чергою, отримувала б доходи від транзиту, а європейські споживачі — доступ до дешевшої енергії. Це бачення було частиною ширшого мирного плану, що передбачав економічні вигоди для всіх сторін.

Однак ідея миттєво зустріла холодний прийом. Європейські учасники переговорів висловили рішуче несприйняття, адже ця пропозиція суперечить багаторічній стратегії ЄС зі скорочення залежності від російських енергоресурсів. З 2021 по 2025 рік частка російського газу в імпорті Євросоюзу вже скоротилася з 45% до 13%, і Брюссель планував повністю припинити його імпорт у 2027 році.

Побоювання були цілком обґрунтованими: повернення російського газу могло б принести Москві значні доходи та відновити її економічний і політичний вплив у Європі. Крім того, це могло б зменшити попит на американський скраплений природний газ, створюючи конкуренцію для США. Навіть Володимир Зеленський, у своєму інтерв'ю Financial Times, лише натякнув, що наступна угода може стосуватися саме газу, не висловлюючи прямої підтримки.

Німеччина стала одним із найрішучіших опонентів. Радник канцлера Фрідріха Мерца з питань безпеки Гюнтер Зауттер категорично відкинув пропозицію під час переговорів у Флориді. Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек, хоч і допускав можливість обмежених закупівель, наголошував на необхідності Європи зберегти контроль над власною енергетичною інфраструктурою, вважаючи, що американський посередник не усуває ризиків залежності.

Наразі перспектива таких домовленостей залишається невизначеною. Попередні контакти щодо потенційних бізнесових угод між американськими та російськими посадовцями не змусили Кремль відмовитися від ключових вимог. Україна ж припинила транзит російського газу 1 січня 2025 року, втративши близько 1 мільярда доларів щорічних доходів, і повернення до попередньої моделі викликає багато питань.

Газова ініціатива є частиною ширшого обговорення економічних проєктів між США та Росією. За словами російського представника з економічних питань Кіріла Дмітрієва, сторони також обговорюють співпрацю у сфері центрів обробки даних, що використовуватимуть електроенергію російських атомних електростанцій. Окремим напрямом є можливий продаж міжнародних активів російської нафтової компанії "Лукойл" групі інвесторів за участю уряду США.

На тлі цих переговорів рішення адміністрації Трампа послабити окремі обмеження щодо російського пального посилило занепокоєння європейських партнерів. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц критикував такі кроки, вказуючи на ризик послаблення економічного тиску на Москву. Це відбувалося після того, як Росія погодилася поставити понад 300 000 тонн дизельного палива на американський та світовий ринки після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним 9 жовтня.

Експерт Вадим Денисенко у своєму дописі на Facebook зазначив: "Трампу не потрібен мир, йому потрібна якась угода, на яку погодиться Україна, щоб він міг сказати, що чогось домігся".

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи угоду про дизельне паливо, заявив: "Це грає на руку Росії, сприяє тому, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше поважатиме Америку і завдасть ще більше втрат та збитків світу".

Історія з поверненням російського газу до Європи демонструє складність геополітичних маневрів та економічних інтересів, які переплітаються у пошуках миру. Цей епізод залишає відкритими питання про те, чи зможе Європа зберегти свою енергетичну незалежність і як ці переговори вплинуть на майбутнє України, коли гравці світового масштабу шукають власні шляхи вирішення конфлікту.