Більшість стародавніх римлян орендували житло: як виглядали квартири 1900 років тому

Такі багатоквартирні будинки римляни називали "інсулами". Для порівняння: у той самий період у Римі налічувалося менше ніж 2 тис. приватних особняків, пише Фокус.

Деякі з цих будівель були настільки високими, що імператор Август встановив обмеження: висота споруд не мала перевищувати 70 римських футів (близько 20 метрів). Пізніше імператор Траян знизив цю межу до 60 римських футів.

Розподіл мешканців за поверхами був іншим, ніж сьогодні: на першому поверсі розташовувалися крамниці, а на другому — мешкали заможні орендарі. Чим вищим був поверх, тим дешевшою була оренда і тим гіршими були умови проживання: не було водопроводу, було менше вікон, а підніматися доводилося довгими сходами.

Римські багатоквартирні будинки відрізнялися за розмірами та кількістю поверхів, але всі вони були виконані в єдиному архітектурному стилі, характерному й для інших великих європейських міст того часу. Кількість поверхів залежала від району: їх могло бути від двох до шести (а іноді й більше — до введення законодавчих обмежень за часів Августа). На перших поверхах зазвичай розміщувалися торгові крамниці або ремісничі майстерні, а вище — житлові приміщення.

Квартири, як правило, були невеликими й майже не мали меблів. Зазвичай вони складалися з двох основних кімнат — вітальні та спальні, — а стелі в них були досить низькими за сучасними мірками. У цих же тісних приміщеннях готували їжу, що значно підвищувало ризик виникнення пожеж. Світло проникало крізь невеликі вікна, що виходили на вулицю або у внутрішній двір. Житло на нижніх поверхах було дещо просторішим, ніж на верхніх; у деяких квартирах навіть були балкони.

Не у всіх будинках був внутрішній двір, а якщо він і був, то вважався спільним. У римських багатоквартирних будинках існували й інші місця загального користування: сходи, коридори, а іноді — колодязі чи вбиральні. Туалети також були спільними: вони являли собою довгі кам’яні лави з отворами, встановлені над стічними каналами. Відходи потрапляли в каналізаційну систему або у своєрідну вигрібну яму. У деяких квартирах були прості вигрібні ями або відра, які мешканці спорожнювали, коли ті наповнювалися до країв.

Квартири, як правило, мали квадратну або Г-подібну форму і складалися з двох-трьох кімнат. В одній із них готували їжу, їли та спілкувалися, а в інших — спали. Окрема кухня зустрічалася рідко, а якщо й була, то займала зовсім небагато місця. Передпокоїв у таких квартирах не було: щоб потрапити з одного приміщення в інше, доводилося проходити через суміжні кімнати — це дозволяло економити простір. Готували на невеликих вогнищах або переносних плитах, які ставили біля вікон, щоб дим виходив назовні.

Інші новини науки

• У Стародавньому Римі будували на століття: у бетоні римлян був секретний інгредієнт. Вчені з'ясували, що бетон у Стародавньому Римі міг самостійно "загоювати" тріщини. Тепер дослідники виявили секретний інгредієнт, який містився в ньому.
• У Стародавньому Римі це була найцінніша рослина, але раптово вона назавжди зникла. Сильфій — це вимерла рослина, яку вважали корисною для здоров’я, а також використовували як контрацептив.