Шторми легші за Канни: як український моряк знімає Белуччі, Дізеля та працює для Vogue

Він вперше взяв камеру наприкінці 2021 року, а сьогодні прокидається від сповіщень про те, що його тегнула Моніка Беллуччі або прокоментував Він Дізель. Як чинний старший помічник капітана виборює кадри в агресивному натовпі папараці та чому хуліганський жест у бік Крістен Стюарт несподівано приніс йому мільйон переглядів, він розповів 24 Каналу.

Максим Хмара активно веде свою сторінку у тредсі. І може здатись, що він працює лише на червоних хідниках та регулярно знімає знаменитостей. Але це не зовсім так, адже він досі працює у морі. Ба більше, знімає документальний фільм про життя без зв'язку та психологічну сторону цієї професії. Тож, як він сам жартує, "з корабля на бал кожного разу".

З роботою на Paris Fashion Week, Milan Fashion Week, Каннському кінофестивалі море починає бути для мене місцем, де я можу почути тишу, відпочити ментально, морально та сповільнитися,
– зазначив Максим.

Водночас він додав, що планує наступного року скоротити час, проведений на судні. Але поки йому необхідно завершити роботу над фільмом.

Якби що, то капітаном дальнього плавання він став у 33 роки, коли отримав офіційний диплом. Завдяки цьому Максим може керувати великими суднами та обіймати посаду капітана. Наразі ж він – старший помічник капітана.

Цікаво, що починав він ще кадетом у 2006 році, після чого у 2008 році став третім помічником капітана.

Так хотіла моя сім'я. Я хотів бути журналістом, та коли тобі 15 років, то як такого права голосу ти не маєш – дорослим, як то говорять, краще знати. Тож тепер працюю над тим, що важливе для мене,
– ділиться він.

Максим Хмара також – старший помічник капітана / Фото надане Максимом

Коли ж ми чуємо "капітан", то відразу хочеться розправити плечі та відчути певну важливість цього звання. Максим же розповів, що у нинішніх реаліях капітан – не про абсолютну владу, а про звичайну посаду, яка грає за правилами бізнесу перевезень.

За його словами, капітани нині не вирішують, як поїде судно. І це ж стосується зйомок, адже це командна гра та жорсткий бізнес.

"Є правила від агенцій, від менеджерів селебріті, від фестивалю, від брендів – тут неможливо бути в стилі: "Як я сказав, так і буде". Та й насправді це завжди програшна позиція, бо кожен матеріал – це сума досвіду усіх людей, яких вказують після титрів. До речі, в морі так само – частина команди, частина корабля", – наголошує Максим.

І якщо шторм вбиває морально та фізично, розповідає Максим, то от зйомки виснажують психологічно. І як би це зараз не звучало, але, на його думку, рівень стресу та адреналіну під час івентів, показів і червоних доріжок значно вищий.

Телефон не перестає дзвонити, правки, зміни плану, таймінгу. ЖОДНА зірка, блогер, селебріті НІКОЛИ не готова вчасно, а це означає, що заплановані 25 кадрів за 10 хвилин ти маєш зробити за 5, і нікого не цікавить, наскільки це може бути складно: "Піди поплач мамі, якщо складно", – тобі скажуть.

Якщо говорити про неочікувані сторони роботи зі знаменитостями, то Максим, як приклад, наводить Віна Дізеля, який "теж людина, але все ж таки він – це Він". Найбільше ж його здивувало ставлення до нього самого та його роботи. Знаменитості не викладають нічого без дозволу, завжди відмічають, зв'язуються та діляться враженнями, "що їм сподобалось і роботу цінують".

Легендарний Він Дізель очима Максима Хмари: дивіться відео

Ось просто уявіть: прокидаєшся зранку, а в тебе повідомлення від Кара Делевінь, чи у повідомленнях стоїть "Моніка Беллуччі позначила вас як автора", чи "Vogue написав твоє ім'я поруч зі словами "відео зробив"", або той самий Він Дізель лишає тобі коментар, а він був твоїм кумиром із першого "Форсажу". І ти такий: "Це моє життя? Справді?"

Максим пригадав те, що писав один його знайомий відеограф: "Канни – це: тримай ідеї при собі, нікому нічого не розповідай!". Звичайно ж, коли мовиться про солідні гроші, гонорари та можливість бачити своє ім'я поруч з А-ліст знаменитостями, то може навіть знести дах, зізнається він.

Знаменитості позначають Максима у своїх соцмережах / Колаж 24 Каналу

"Проте завжди лишайся людиною – я вірю в карму, тож якщо відеограф поруч зі мною скаже: "Забув батарею або карту пам'яті", - у мене може бути додаткова", – підкреслює він.

Якщо ж дивитись відео з червоних доріжок, то можна побачити, як фотографи та відеографи буквально виборюють кілька секунд уваги знаменитості. Як це робить Максим? За його словами, необхідно "бути голосним, можна – трохи психом".

"Якщо ви уявляєте це як тихе культурне місце, то… культурне так, але не тихе. Майже як рок-концерт. Не забувати, що у людини є ім'я, що вона тут також для того, щоб її зняли або сфотографували, та максимальна концентрація на моменті, а не на боротьбі", – наголошує відеограф.

Максим порівнює червоні доріжки з рок-концертами / Фото з інстаграму Максима Хмари

Слід розуміти, що коли мовиться про роботу на PFW, MFW, Каннах, то фотографи та відеографи не працюють з людиною окремо. Перед ними – шалений потік та атмосфера. І в тебе буквально немає часу та можливості просити про позування. Натомість є нагода спіймати той самий вайб людини. Максим впевнений, що якщо його відчути, зловити цю хвилю, то з великою ймовірністю можна розраховувати на вдалі кадри.

Як, наприклад, було у мене з Крістен Стюарт (Белла з "Сутінок"). Вона дуже активна та емоційна бунтарка, як на мене, тож коли я відчуваю таке, я намагаюся передавати ті самі емоції, щоб бути побаченим зіркою. Жартую, я просто показав їй козу (з піднятим вказівним пальцем і мізинцем – 24 Канал), та це саме те, про що я говорю – відчувати. В результаті це стало одним із моїх найулюбленіших відео та відео з більш ніж мільйоном переглядів.

Бунтарка Крістен Стюарт на червоному хіднику у Каннах: дивіться відео

Натомість якщо говорити про Vogue, то тут усе жорстко. До відео тут ставлять конкретні завдання, які необхідно виконувати без зайвих суперечок. Ба більше, ділиться досвідом Максим, суперечки ведуть до краху у цій сфері. Слід розуміти, що такої величини видавництва, які мають неабияку історію та досвід співпраці зі знаменитостями, краще знають, що їм необхідно.

Є строки, мінімальні. Такі, що хочеш кричати: "Я не встигну, як???" Зазвичай у тебе є час до кінця показу (фільму або фешн-шоу), щоб віддати матеріал. Головне правило – завтра це вже нікому не потрібно.

Якщо ж говорити про студійну зйомку, то Максим майже нею не займається. Натомість коли мовиться про стріт-зйомку або документалістику, то він прагне, щоб людина його бачила. Він пригадує, що був дуже переляканим, коли лиш починав відвідувати стріт. Когось окликнути або ж зробити комусь комплімент – це була не його історія. Втім, якщо є прагнення рости, бути побаченим, то передовсім необхідно, щоб тебе почули. Відтак, усі страхи та сумніви він залишає на період після зйомок.

За словами Максима, Канни – це лише початок. Він прагне до Оскара. І мовиться не про те, щоб знімати там знаменитостей. Те ж стосується Vogue: "Є Vogue Ukraine, які навіть не знають, хто я, є Vogue France і є головний Vogue. У моєму портфоліо поки що роботи із Vogue Brazil, Vogue Thailand, тож, як ви бачите, ще є куди рости та куди розвиватися".

У портфоліо Максима – роботи з Vogue Brazil, Vogue Thailand / Колаж 24 Каналу

Але насправді моя мета – це документальне кіно. Я хочу показувати життя таким, яким його бачу я, хочу розповідати історії людей. На моєму YouTube зараз 850 підписників, та тільки перша серія великого документального проєкту "Портрети" про українців, які змінюють цей світ, а попереду буде багато людей та проєктів. Я взагалі тільки наприкінці 2021 року взяв у руки камеру.

Перша серія документального проєкту "Портрети": дивіться відео

І наостанок коротенький бліц:

• Найскладніша зйомка у вашому житті – це… зйомка, на яку я сказав: "Тут все просто".
• Чорно-біле фото чи колір? Чорно-біле фото – це єдине, що я фотографую та люблю.
• Якби у вас була можливість сфотографувати будь-яку історичну постать, хто б опинився перед вашим об'єктивом? Історична постать – Черчилль, але якщо брати просто видатну людину, то це був би Гемінґвей.
• Що пробачає фотографія, але ніколи не пробачило б море? Нехтування правилами безпеки.