/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F185fb7a5ea69d3a92d111262c9eef83a.jpg)
Підпали, дрони та атаки на Starlink: який наказ Путін віддав російським спецслужбам – WSJ
Володимир Путін / © Associated Press
Російський президент Володимир Путін особисто санкціонував кампанію диверсій і таємних операцій проти країн НАТО. За даними західних журналістів, Москва активізувала такі дії на тлі невдач російської армії на фронті та відсутності бажаних результатів переговорів зі США.
Про це повідомляє Дмитро Гордон із посиланням на The Wall Street Journal (WSJ).
Видання згадує інцидент в аеропорту німецького Лейпцига, де безпілотники намагалися атакувати український вантажний літак. За інформацією WSJ, ця невдала операція стала однією з перших у межах масштабнішої диверсійної кампанії проти держав НАТО, яку санкціонував безпосередньо Путін.
Як припускають журналісти, рішення про посилення таємних операцій могло бути пов'язане зі зростанням розчарування Кремля перебігом війни. Російська армія не могла досягти бажаних результатів на фронті, а переговори з Вашингтоном не змушували Україну йти на поступки.
Після інциденту в Лейпцигу європейські країни зафіксували різке зростання кількості диверсій.
Зокрема, у серпні підпалювачі атакували підприємства з виробництва безпілотників в Естонії та Польщі. Того ж місяця словацька влада повідомила, що їй вдалося запобігти підпалу заводу, який виготовляє українські дрони на території країни.
Протягом останніх тижнів Польща, Литва та Болгарія також заявляли про диверсії на станціях Starlink. Крім того, в Чорному морі сталася серія атак безпілотників на комерційні судна неподалік територіальних вод Болгарії та Румунії — країн-членів НАТО.
Хто стоїть за диверсіями проти НАТО
За інформацією WSJ, проведення таких операцій координує підрозділ російської військової розвідки ГРУ, відомий як Служба спеціальних завдань (ССЗ). Його очолює генерал-полковник Андрій Авер'янов.
Західним розвідувальним службам, як стверджує видання, вдалося простежити зв'язок між спробою атаки в Лейпцигу та одним із керівників ССЗ — полковником Денисом Смольяніновим.
Таким чином, за даними WSJ, диверсійні операції проти європейських країн можуть бути частиною скоординованої кампанії російських спецслужб, яку схвалили на найвищому рівні керівництва РФ.
Російські атаки на судна наближаються до кордонів НАТО
14–15 жовтня в Чорному морі під удари потрапили чотири цивільні судна, зокрема в територіальних водах Румунії. Аналітики припускають причетність Росії та попереджають про ризики для країн НАТО.
Зокрема, після атаки на танкер Wine Trader поблизу румунського узбережжя спалахнула пожежа. П'ятьох моряків урятували, ще семеро зникли безвісти. Інший танкер, Yara J, зазнав удару безпосередньо в територіальних водах Румунії, однак його екіпаж урятувався. Також повідомлялося про атаки на судна Sea Destiny та Dania J.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою звинуватила в ударах Росію. За даними ISW, представник НАТО також заявив про російське походження дронів. Водночас президент Румунії Нікушор Дан утримався від однозначних звинувачень.
Напередодні, 13 жовтня, безпілотники атакували два судна біля Болгарії. З одного евакуювали 15 моряків, п'ятеро з яких зазнали легких поранень, інше, ймовірно, затонуло. Раніше, 6 жовтня, внаслідок удару по цивільному судну загинула одна людина, ще семеро дістали поранення.
На тлі цих інцидентів у НАТО повідомляли про підготовку зустрічі послів для обговорення загроз судноплавству поблизу Румунії та Болгарії.
Росія відновлює запаси бронетехніки: що показали супутникові знімки
Росія знову накопичує танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери та артилерію на військових базах, які суттєво спорожніли в перші роки повномасштабної війни проти України. OSINT-аналітики зафіксували на супутникових знімках появу нової та відновленої бронетехніки. Один з об'єктів із новими танками розташований приблизно за 500 км від кордонів країн НАТО.
Раніше російська армія активно використовувала радянські запаси бронетехніки, а частину машин розбирала на запчастини. Однак тепер бази зберігання знову почали поповнюватися.
Зокрема, OSINT-аналітик Jonpy ще влітку 2026 року помітив збільшення кількості техніки на 349-й Центральній базі зберігання танків у Топчисі Алтайського краю. Після попередніх постачань, які могли становити до 78 танків і понад 100 БМП, там, імовірно, з'явилося ще кілька сотень машин.
Через якість супутникових знімків точно визначити кількість і типи техніки складно. За припущенням аналітика, на базі можуть зберігатися відновлені танки Т-72Б3М та бойові машини піхоти БМП-2.
