Вакансії заброньованих – на продаж: чому сантехніків мобілізують, а барберів - ні
Великі дискусії розгорнулися навколо постанови Кабінету міністрів щодо новацій у бронюванні. Документ був ухвалений 13 жовтня, але досі не оприлюднений через тривалі обговорення. Основна ідея відома: обмеження хочуть ввести на підприємствах оборонного та енергетичного комплексів: зі 100% заброньованих до 85% та в комунальному господарстві - із 75% до 60%. Тобто в сферах, без яких країна не може триматися в умовах війни і постійного руйнування мереж життєзабезпечення.
Ідея вже викликала заперечення як з боку громадськості, так і представників бізнесу. "Кваліфікованих фахівців складно оперативно замінити. Для енергетики й комунальних підприємств це особливо важливо напередодні опалювального сезону та в умовах атак на інфраструктуру. Для ОПК втрата працівників може порушити виробничі цикли й виконання контрактів, а їх заміна потребує перевірок і допуску до чутливої інформації", - йдеться у відкритому листі Спілки українських підприємців. Тим часом в інтерв’ю BBC прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що щомісяця кількість нових бронювань і відстрочок зростає на десятки тисяч. І це при тому, що за результатами останньої ревізії до 15% підприємств в державі втратили статус критичності. Як це працює, цікавилася журналістка Коротко про.
Барбер проти сантехніка
Жваві обговорення викликав пост депутатки від "Голосу" Інни Совсун: "прибиральник на Укрпошті, кухар в Козин, садівник з проживанням, сомельє у Winetime, керуючий в магазин Armani, охоронець в приватний будинок, заправник на WOG, майстер чоловічих стрижок в барбершоп... Десяток таких вакансій щодня з'являється на сайтах пошуку роботи, і всіх їх об'єднує одне - наявність бронювання. Це точно та критична інфраструктура, без якої країна не зможе існувати? Цю роботу точно можуть виконувати лише чоловіки призовного віку?" - задалася питанням народна обраниця.
У коментарях, скажемо чесно, її критичну позицію підтримали не всі, більшість "посилала на фронт" самих депутатів, але перелік посад дійсно трохи дивує. Тим паче з урахуванням можливих обмежень у енергетиці чи комунальному господарстві. Якби у простої людини запитали, кого відправляти в окоп - сантехніка чи барбера, вона навряд залишила б у тилу останнього.
Проте якщо сантехнік - він усюди сантехнік, то барбер від барбера різниться. Одна справа - стригти бороди у маленькій перукарні, інша - у великій прибутковій рекламній студії. Щоб отримати статус критично важливого, а з ним і право бронювати 50% військовозобов’язаних працівників, підприємство має виконати два обов’язкові критерії: не мати податкових боргів, забезпечити середню зарплату на рівні трьох мінімальних і один додатковий критерій, наприклад, бути резидентом "Дія.City" або відповідати вимогам регіонального рівня. Виходить, що мірило цінності тої чи іншої особи для тилу - це не тільки і навіть не стільки її професія.
Так все і перекручується
- Ситуація з бронюванням відображає управлінський хаос у питанні забезпечення найбільш важливих для держави та населення інтересів, - констатує голова ради громадської організації "Соціальний рух" юрист Віталій Дудін. - В Україні діє закон про критичну інфраструктуру, який описує галузі народного господарства, що забезпечують стійкість економіки та національну безпеку, дає перелік таких секторів. Саме цими критеріями було б доцільно послуговуватися, коли ми визначаємо, хто має право на бронь, хто - ні.
Однак цю логіку, каже експерт, було порушено ще на початку війни, коли економічні міркування поставили вище за практичні.
- У такому випадку вирішальну роль грає не власне продукція, а розмір коштів, які те чи інше підприємство здатне згенерувати. Воно може не належати до інфраструктури, що забезпечує оборону або підтримує населення, але буде визнано критично важливим. Саме тут починаються маніпуляції. І цілком може виникнути ситуація, коли компанія, що займається розвозкою приватних замовлень, буде визнано критично важливою, а компанія, яка за родом діяльності забезпечує роботу технічних вузлів або займається виробництвом продуктів першої необхідності, втратить бронь. Так все і перекручується.
На думку нашого співбесідника, у державі досі немає єдиної стратегії в підході до питань бронювання, тому й виникають постійні проблеми та нерозуміння з боку суспільства.
- На мою думку, украй важливо забезпечити відстрочку для фахівців, які виконують роботи в комунальній сфері. Ми знаємо, шо там невеликі зарплати, так принаймні бронь забезпечувала б таким професіям передбачуваність і стабільність.
До слова, прогалини у присвоєнні статусу критичності визнав і Сергій Корецький. "Потрібно розділити критичність і економічний блок. Тому що заробітна плата і відсутність сплати податків, заборгованості за податками - це не завжди означає, що підприємство критичне. Критичне - це обороноздатність і життєзабезпечення держави", - сказав він у інтерв’ю ВВС.
У документах - менеджер, по факту - садівник
"Пообіцяти - не значить одружитися", - згадують користувачі соцмереж приказку. Мовляв, не кожне бронювання, заявлене у вакансії, може виявитися реальним. Наприклад, хто дасть відстрочку садівнику "з проживанням у Козині"? Це селище, забудоване елітними особняками політиків, бізнесменів та зірок, часто фігурує в оголошеннях про набір обслуги в приватні маєтки.
А відповідь є: такі оголошення виставляються через фірмочки, які займаються пошуком персоналу. Садівника оформлюють, приміром, менеджером на підприємство зі статусом критично важливого і відправляють в Козин стригти кущики. За подібною схемою власники котеджів отримують собі водіїв, охоронців або переманюють з ресторанів гарних кухарів.
- Бронювання - це не тільки бонус для найманця, а й гарантія для його господаря - що людина буде старатися, не підведе, не вкраде, зайвого не скаже, бо боятиметься втратити відстрочку, - розповіли нам в одній із таких агенцій.
На думку Віталія Дудіна, приватні роботодавці, які гарантують бронювання, можуть мати хороші зв’язки в обласних військових адміністраціях.
- Якщо підприємство, куди записують обслугу, буде визнано критично важливим на локальному рівні, то на державному цей статус, як правило, підтверджується, - пояснює юрист. - За роки війни, на жаль, створилося багато кадрових агентств, які надають послуги по аутсорсингу, і вони організовують бронювання у великих компаніях. На цьому збудований цілий бізнес. У громадськості справедливо виникає питання: це вигідно країні чи тільки людям, яких персонально обслуговують дужі чоловіки з відстрочкою?
Проблема, переконаний наш консультант, криється у вкрай розбалансованій системі контролю.
- Держава роками діяла за принципом "не нашкодити бізнесу". Державна служба з питань праці вкрай слабка. А саме цей орган мав би навести лад у сфері трудових відносин і мати повноцінну картину - скільки на підприємстві заброньовано, скільки виходить на роботу, чи є зловживання. Зараз нагляду за агенціями, які наймають працівників в інтересах іншого роботодавця, майже не існує.
Напрацьовані схеми
У народі кажуть, що "мертві душі" з бронюванням сьогодні досить поширене явище. На критично важливих підприємствах нібито притримують вакансії з бронюванням на продаж. Щоб не бути голослівними, звернемося до відкритої інформації.
Не далі як у серпні цього року Національне антикорупційне бюро відзвітувало про викриття співробітника СБУ, який організував таку схему. За даними слідства, підозрюваний діяв у змові з директоркою підприємства, яке отримало статус критично важливого. Нараховану зарплату фіктивно працевлаштовані віддавали учасникам оборудки. На момент вручення підозр сума отриманої вигоди становила майже мільйон гривень.
За рік до того, в серпні 2025-го, Дарницький районний суд Києва виніс вирок одному з учасників подібної схеми, де кандидатів на фіктивне працевлаштування з бронюванням шукали через телеграм. Обвинувачений відбувся умовним терміном завдяки визнанню провини і 100 000 гривням, перерахованим на потреби ЗСУ.
Досить показова історія була на Чернігівщині, де директор комунального закладу разом із приятелем з міськради підробили мобілізаційний договір (нібито отримали спецзаказ на оборону) і за ним оформили водіями двох своїх знайомих.
Ще одна "витратна" стаття - це благодійні фонди і організації, що створюються при критично важливих підприємствах, перебирають їх статус, і таким чином кількість вакансій для оформлення відстрочок розширюється.
