Bloomberg: нова арктична нафта "Роснефті" здебільшого виявилася старою

Найбільша нафтова компанія Росії "Роснефть" опинилася під дедалі сильнішим тиском. Українські дрони раз у раз виводять з ладу її НПЗ, санкції ускладнюють ремонти, прибуток падає, а борг зростає. Арктичний проєкт "Восток Ойл", який мав показати, що Росія ще здатна нарощувати видобуток, відстає від графіка на роки.

Як передає "Хвиля", про це пише Bloomberg. Видання спирається на співрозмовників, знайомих із ситуацією в компанії, оцінки аналітиків і документи, які вивчало пів року, зокрема оцінки збитків і плани захисту та ремонту НПЗ.

У вересні голова "Роснефті" Ігор Сєчін на арктичному узбережжі попросив дозволу почати завантаження першого танкера на новому терміналі "Восток Ойл". Путін стежив за церемонією по відеозв'язку.

"Дозвіл надано", - відповів він.

У проєкт вклали майже 50 млрд доларів. Сєчін обіцяв, що до 2030 року він додасть до нинішнього видобутку країни до 10%. Однак, за даними Bloomberg, переважна частина нафти в новій арктичній мережі надходить з родовищ, які працюють уже багато років. Напередодні відкриття терміналу нові родовища Пайяхської групи, які мали стати ключовими активами проєкту, давали менш ніж 5% потоку. Роботи там тривають, але на вихід на повну потужність підуть ще роки.

Rystad Energy очікує, що у 2027 році "Восток Ойл" видаватиме близько 310 тисяч барелів на добу, і приблизно 90% з них дасть давно освоєний Ванкорський кластер. До 2030 року видобуток може зрости до 440 тисяч барелів - значно менше за приблизно мільйон, який обіцяв Сєчін. Нові пайяхські родовища дадуть лише близько 80 тисяч барелів на добу.

"Розбудова цього проєкту - лише один з викликів, з якими стикається компанія і вся російська нафтова галузь", - сказав старший аналітик Rystad Energy Віктор Курилов.

Серед головних викликів видання називає українську кампанію ударів по нафтовій галузі РФ. Від початку року українські дрони щонайменше 114 разів атакували російські НПЗ - удвічі більше, ніж за той самий період минулого року. "Роснефті" належать 12 НПЗ, на які припадає близько третини нафтопереробних потужностей Росії. З 15 підтверджених ударів по російських НПЗ у вересні п'ять припали на великі заводи компанії, що постачають пальне в європейську частину країни.

Найбільше дісталося Рязанському НПЗ, який забезпечує пальним Москву та сусідні регіони. Після першої атаки в травні він простоював більше половини часу, а коли працював - то значно нижче повної потужності. Сизранський НПЗ пів року або стояв, або працював менш ніж на третину потужності. Туапсинський завод на чорноморському узбережжі не працює з квітня.

Деякі заводи "Роснефть" відновлює за кілька тижнів - і їх знову атакують, щойно ремонт завершено або майже завершено. Витрати накопичуються до рівня, який, як приватно попереджали представники компанії, неможливо витримувати довго. Через це деякі заводи навмисно сповільнюють ремонти, розтягуючи роботу з кількох днів на тижні.

Захистити НПЗ від роїв дронів контейнерами, сітками й сталевими тросами не вдалося, свідчать плани компанії, з якими ознайомився Bloomberg. Найважче лагодити складні вторинні установки - каталітичний крекінг, риформінг, гідрокрекінг. Запчастини до них раніше везли із Заходу, а тепер компанія покладається на російські копії та китайський імпорт. На нього доводиться чекати місяцями, і він не завжди сумісний з наявним обладнанням.

Міжнародне енергетичне агентство у вересні знизило прогноз нафтопереробки в Росії на наступні 18 місяців до приблизно 4 млн барелів на добу - це майже на 30% нижче довоєнного рівня. В агентстві говорять про "кумулятивний негативний ефект" ударів по російських НПЗ.

Ще в березні Сєчін визнав, що російські нафтовики опинилися в "ідеальному штормі" з низьких цін, західних санкцій і дорогих кредитів. Чистий прибуток "Роснефті" за перше півріччя скоротився майже на п'яту частину, до 200 млрд рублів (2,4 млрд доларів). Співвідношення чистого боргу до EBITDA наприкінці червня зросло до 1,8 - максимуму більш ніж за п'ять років. І це попри війну в Ірані, яка мала б принести компанії надприбутки.

Відтоді ситуація дещо покращилася: через збої на Близькому Сході ціна Urals перевищила 90 доларів за барель, а Москва субсидує виробників пального. Проте в "Роснефті", за даними видання, побоюються, що навіть кілька додаткових місяців війни в Україні можуть завдати бізнесу тривалої шкоди.

За станом компанії уважно стежить Катарське інвестиційне управління, якому належить 18,46% "Роснефті". За роки війни його дивіденди різко впали. За словами одного з катарських посадовців, фонд сподівається на швидке завершення війни, щоб захистити свої інвестиції.

Ще одна проблема "Восток Ойл" - доставка нафти. Санкції ускладнюють будівництво спеціальних танкерів для арктичних вод. За оцінкою ветерана галузі, науковця Фонду Карнегі Сергія Вакуленка, до 2030 року їх знадобиться щонайменше 30.

"Сьогодні їх просто не існує", - сказав він.

Зупинити українські удари по НПЗ для Москви стало пріоритетом, пише Bloomberg. Під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня Путін заявив, що Росія частково послабить заборону на експорт дизеля, а США отримали можливість купувати російське дизпаливо. Вашингтон, якому перед листопадовими виборами до Конгресу дошкуляють рекордні ціни на дизель, також тиснув на Київ, щоб той припинив удари по НПЗ. Відтоді Україна зіткнулася з тимчасовими обмеженнями доступу до супутникових технологій SpaceX і американської розвідки.

"Якщо президент Путін не погодиться припинити удари по критичній інфраструктурі України або президент Трамп не погодиться надати Україні додаткові наступальні та оборонні можливості, Київ навряд чи дотримуватиметься одностороннього припинення вогню", - сказав директор із геополітичних ризиків Rapidan Energy Group Фернандо Феррейра.

Енергетичне перемир'я, яке оголосив Трамп, не підтвердили ні Росія, ні Україна. Минулого тижня Київ відновив удари по НПЗ, звинувативши Москву в продовженні атак на українську енергетику.

Дальність українських ударів тим часом зростає. У 2022 році вони сягали цілей приблизно за 650 кілометрів від кордону, а в липні цього року дрони вразили Омський НПЗ у Західному Сибіру - приблизно за 2500 кілометрів. Арктичний термінал "Восток Ойл" лежить ще на 800 кілометрів далі. Але якщо дальність і далі зростатиме нинішніми темпами, проєкт, за оцінкою Bloomberg, цілком може опинитися в зоні досяжності вже за кілька місяців.

На церемонії відкриття Сєчін пообіцяв Путіну, що вже в другій половині 2027 року "Восток Ойл" відвантажуватиме 30 млн тонн нафти. До таких обсягів термінал мав бути готовим ще два роки тому.