Вкрали SIM-картку й оформили два кредити: як чоловік виграв суд у ПриватБанку

Чоловік довів у суді, що не брав кредитів у ПриватБанку, хоча на його ім’я через «Приват24» оформили одразу дві позики на загальну суму 65 000 гривень. Гроші вивели шахраї, які заволоділи його SIM-карткою та двома банківськими картками.

Історія почалася 25 червня 2024 року. На території автостанції №2 у Хмельницькому невстановлені особи, скориставшись станом сп’яніння чоловіка, викрали його SIM-картку й картки, після чого увійшли в «Приват24» і від його імені уклали два кредитні договори — на 15 000 та 50 000 гривень.

Постраждалий постійно проживає в Дунаївцях, тоді як зняття коштів відбувалося в Хмельницькому. Це і стало одним із ключових аргументів, які переконали суд.

Що вирішили суди

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області ще 9 липня 2026 року визнав обидва кредитні договори недійсними. ПриватБанк подав апеляційну скаргу, однак Хмельницький апеляційний суд 7 жовтня залишив її без задоволення, як повідомляє «Інформатор».

Банк наполягав, що чоловік дізнався про крадіжку близько 17:00 25 червня, але звернувся до фінустанови лише наступного дня о 13:33, а в поліцію — аж 3 липня. На думку банку, така зволікання мала покласти відповідальність за спірні операції на клієнта.

Апеляційний суд відкинув ці доводи. Судді нагадали: у чоловіка викрали не лише банківську картку, а й номер телефону, тож фізично повідомити банк раніше він не мав можливості. До того ж він таки звернувся до банку вже наступного дня.

Які деталі переконали суд

Суд звернув увагу на технічні сліди входів в акаунт «Приват24». 25 і 26 червня 2024 року входи здійснювалися з мобільних пристроїв REDMI та MOTOROLA, тоді як типовим пристроєм чоловіка був SAMSUNG. Геолокація операцій визначалася в Хмельницькому, хоча позивач зареєстрований і проживає в Дунаївцях.

З’ясувалося також, що перед доступом до акаунту змінили ПІН-код картки через SMS та в банкоматі, а пароль — із підтвердженням через дзвінки на фінансовий номер позивача. Тобто на момент операцій ПІН-код уже не був інформацією, відомою лише самому чоловікові: його заздалегідь змінила особа, яка діяла від його імені.

Суд також врахував матеріали кримінального провадження, відкритого за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (крадіжка), у якому чоловіка визнано потерпілим.

Хто відповідає за шахрайські списання

У спорах про шахрайські списання суди з’ясовують, чи встиг клієнт вчасно повідомити банк про крадіжку даних. До моменту такого повідомлення ризик збитків за законом несе сам користувач, а після нього — банк.

Водночас апеляційний суд послався на постанови Верховного Суду: саме банк має доводити вину клієнта, а сам факт коректного введення даних для операції ще не підтверджує, що користувач сприяв втраті ПІН-коду чи іншої інформації.

Що робити, якщо вкрали картку чи телефон

Практика показує: вирішальним часто стає те, як швидко ви заблокували картку та повідомили банк. Якщо телефон або картку викрали:

• одразу зателефонуйте на гарячу лінію банку та заблокуйте картку й доступ до онлайн-банкінгу;
• зафіксуйте час дзвінка — у роздруківці дзвінків або скриншоті;
• подайте заяву в поліцію про крадіжку, щоб вас визнали потерпілим;
• збережіть довідку про звернення до банку та номер оператора, який вас обслуговував.

Показовий протилежний випадок: суд відмовив мешканці Дніпра у скасуванні кредиту на 100 000 гривень, оформленого шахраями через викрадений телефон, оскільки вона зателефонувала на гарячу лінію ПриватБанку лише через 11 годин після списання коштів.

Постанова Хмельницького апеляційного суду набрала законної сили з дня ухвалення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховному Суді протягом 30 днів.