Як після втечі Кравченка Київ повернувся до реформи прокуратури і чи влаштує вона ЄС

Після втечі до Відня генерального прокурора Руслана Кравченка відкрилося нове вікно можливостей для реформи прокуратури.

Не буде перебільшенням сказати, що в.о. генпрокурора Антон Ковальський публічно повернув прокуратуру на євроінтеграційний курс. Він провів зустріч з європейськими партнерами (а це, на тлі попередника, вже є вагомим кроком!) та почав роботу з обіцянки надалі не призначати посадовців без конкурсів (а це було однією з ключових вимог з боку ЄС).

Вже після зміни генпрокурора уряд нарешті погодив та вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу прокуратури. Розроблявся він ще за часів Кравченка, але точно не мав би руху, допоки той лишався на посаді.

Про те, чи відповідає пропозиція уряду тому, чого очікував ЄС, читайте в статті керівника напряму "Правопорядок" Лабораторії законодавчих ініціатив Євгена Крапивіна Ліквідація "імперії Кравченка". Що змінює реформа прокуратури, на якій наполягає Брюссель. Далі – стислий її виклад.

Реформа прокуратури, на жаль, перманентна. Остання значна спроба змінити цю структуру відбулася за часів генпрокурора Руслана Рябошапки, який мав усі ресурси "монобільшості" для реалізації найамбітніших ідей щодо цього органу правосуддя. Утім, тоді все обмежилося атестацією прокурорів і реорганізацією прокуратур. 

Навіть у той період, коли генпрокурор Руслан Кравченко розбудовував під себе "прокурорську імперію" – частина робочих груп, міжнародні та залучені експерти продовжували працювати над законодавчими рішеннями для структурної реформи прокуратури.

Результатом їхньої роботи став законопроєкт №16144 – внесений 12 жовтня урядом як євроінтеграційний. Ним обіцяють виконати більшість зобовʼязань, які взяла на себе Україна (частина з них стосуються Ukraine Facility – близько 1 млрд євро макрофінансової допомоги).

Логіка документа доволі чітка: послабити генерального прокурора, обмеживши його можливість на власний розсуд призначати прокурорів на керівні посади в структурних підрозділах. І водночас посилити Раду прокурорів України (РПУ) – орган прокурорського самоврядування, який організовуватиме добір на основі професійних якостей, братиме участь в оцінюванні прокурорів та захищатиме їхню незалежність.

Питання призначення та звільнення самого генпрокурора – складніше й має конституційні обмеження. Тому до цього законопроєкту його не включили, воно йде окремим треком. Але над ним уряд також працює.

Законопроєкт №16144 охоплює три блоки зобов’язань, визначених як у плані фінансування України в обмін на реформи Ukraine Facility, так і в Дорожній карті з верховенства права, яку Україна ухвалила як одну з умов відкриття першого переговорного кластера. 

Перший блок стосується конкурсів на керівні посади у системі прокуратури. 

Друга вимога ЄС до реформи – інституційне посилення самоврядних прокурорських органів, Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). 

Третя вимога ЄС – запровадження дисциплінарної відповідальності та оцінювання прокурорів.

Головна перевага законопроєкту – його комплексність. Він виконує більшість євроінтеграційних вимог, зберігає логіку інституційного посилення прокурорського самоврядування та обмежує вплив генерального прокурора.

Водночас проєкт закону має й недоліки. Наприклад – відсутність міжнародних експертів у процедурах попереднього оцінювання на доброчесність чи конкурсах на керівні посади.

На думку Лабораторії законодавчих ініціатив, недоліки ще можна виправити під час доопрацювання у Верховній Раді. Або, навпаки, знівелювати первинний задум авторів законопроєкту. 

За даними Лабораторії законодавчих ініціатив, уряд уже отримав попереднє схвалення тексту законопроєкту від Єврокомісії під час робочих консультацій. 

Ухвалення законопроєкту зарахують як виконання проміжних критеріїв оцінювання за розділом 23 acquis ЄС. Це також позитивно вплине на виконання макрофінансових зобов’язань за Планом Ukraine Facility та міжнародну підтримку України загалом.

Докладніше – в матеріалі Євгена Крапивіна Ліквідація "імперії Кравченка". Що змінює реформа прокуратури, на якій наполягає Брюссель.