Між Трампом і Україною: як директор ЦРУ Джон Реткліфф намагається впливати на політику США
Між Трампом і Україною: як директор ЦРУ Джон Реткліфф намагається впливати на політику США

Між Трампом і Україною: як директор ЦРУ Джон Реткліфф намагається впливати на політику США

Він знає, як «читати» президента, але відстоювати інтереси Києва не збирається.

Американське ЦРУ й далі допомагає Україні попри конфлікт президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським, але остаточне рішення про цю підтримку ухвалює Трамп. Раніше американські спецслужби попередили українську сторону, що негайно припинять передавати розвіддані, якщо Україна знову вдарить по російських нафтопереробних заводах. Директор ЦРУ Джон Реткліфф не відстоюватиме збереження допомоги, якщо президент накаже її припинити, написав журналіст The Atlantic Шейн Гарріс.

Стосунки Трампа й Зеленського ніколи не були теплими чи стабільними, але нещодавно опустилися до нового мінімуму. Трамп закликав українців обрати нового президента й заявив, що із Зеленським складніше домовитися, ніж з Владіміром Путіним. «Він каже, що хоче домовитися, але це не так», — сказав Трамп. Однак американська розвідка не послабила підтримку Києва. Українська армія завдає ударів углиб Росії завдяки американській інформації, а американські супутники попереджають про ракети й дрони, що наближаються. «У США на місці провідна роль належить ЦРУ», — розповів колишній старший офіцер, який часто буває в Україні. Розвідник із країн Балтії, який разом з американцями протидіє російському впливу, каже, що операції ЦРУ тепер «набагато агресивніші», ніж за президента Джо Байдена, хоча з риторики Трампа цього не видно.

Суперечність у політиці адміністрації, мабуть, найкраще розуміє Реткліфф. Він радить президентові, який постійно сперечається з керівництвом України, і водночас очолює відомство, надзвичайно важливе для України у війні за виживання. Українці не вважають його своїм адвокатом. Вони знають, що він працює на непередбачуваного керівника, і якщо Трамп вирішить виконати нещодавню погрозу Вашингтона зупинити передавання розвідданих, поки Україна не припинить атаки на російські НПЗ, Реткліфф виконає наказ. Утім він прийшов на посаду, пообіцявши за підтримки Трампа повернути ЦРУ до коріння, тобто до шпигунства й таємних операцій, і ця сфера досі охоплює Україну. ЦРУ допомагало будувати сучасну українську розвідку після анексії Криму 2014 року. Почасти завдяки цій історії в Києві вірять, що Реткліфф скаже Трампу правду про війну, а не те, що президент хоче почути.

«Він добре поінформований і розуміє реальну ситуацію. Їхні люди, які працюють тут, дуже добре нас підтримують. Вони абсолютні професіонали», — розповів високопосадовець української розвідки, який напряму працює з ЦРУ. Він припустив, що Реткліфф був би ефективнішим мирним перемовником, ніж нинішні посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф. Директор ЦРУ дає мало інтерв'ю, рідко виступає публічно й майже не з'являється в соцмережах. Йому не доводиться говорити про Москву м'якше на пресконференціях і в телеефірах, тож наодинці він може давати відвертіші поради. Реткліфф багато часу проводить у Білому домі, регулярно грає з Трампом у гольф і радив президентові під час ухвалення кількох найважливіших зовнішньополітичних рішень останніх двох років, зокрема про війну проти Ірану.

Для Трампа успіхи ЦРУ в Україні стали проблемою. Постійні удари по російських НПЗ підірвали економіку Росії й ускладнили роботу її військової машини. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), за перші вісім місяців року Україна вражала російський НПЗ у середньому раз на три дні. У червні переробка нафти в Росії впала до 3,8 млн барелів на добу, приблизно на 30% менше, ніж роком раніше. За оцінками МЕА, цьогоріч виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно на 20%, а дизелю — майже на 30% порівняно з минулим роком. Економісти пояснюють подорожчання дизелю обмеженням судноплавства через Ормузьку протоку, яке запровадив Іран. Але Трамп вважає причиною цього пошкодження російських НПЗ і хоче, щоб українські атаки припинилися.

9 жовтня, коли в Маямі представники Києва й інших європейських столиць зустрічалися з посланцями Трампа на мирних переговорах, Трамп оголосив, що Путін погодився продавати російський дизель на світовий ринок. До проміжних виборів у США лишалося менше чотирьох тижнів. Анонс здивував учасників переговорів, розповіли троє людей, обізнаних із перебігом зустрічі. Частина радників Трампа радила не розмовляти з Путіним, доки не з'явиться конкретна мирна пропозиція: якщо пом'якшити санкції й нічого не отримати навзаєм, Трамп виглядатиме слабким. Путін жодних зобов'язань на себе не взяв. Трамп, схоже, вважав, що перспектива доходів від пального поверне Путіна за стіл переговорів. Проте розвідка США вже кілька років оцінює, що Путін воює далі, бо вірить у перемогу, військову або через виснаження підтримки союзників України. Через це Росія останнім часом посилила гібридну війну проти Європи: планує диверсії на вантажних літаках, глушить зв'язок і випробовує протиповітряну оборону НАТО дронами. Європейські розвідники побоюються, що Путін навіть може послати війська через кордон з Естонією.

Минулого тижня Київ відчув, як могла б виглядати підтримка без американських розвідданих. Російські ракети били по Києву, а повідомлення про збої в роботі супутникового зв'язку Starlink і американських систем раннього попередження залишили Україну сліпою до частини ракет та обмежили можливості їх перехоплення. Високопосадовець української розвідки звинувачує в цьому американців, але є дані, що принаймні частину ракет не перехопили через технічні збої. Офіційно США розвідданих не вимикали, хоча Трамп може зробити це будь-коли. Зеленський заявив, що передавання розвідданих на певний час переривали, а потім відновили, але Вашингтон це заперечує, повідомило Reuters. Зеленський також вважає, що за нещодавніми обмеженнями роботи військової системи Starshield, яка потрібна для захисту від російських дронів і ракет, стоїть уряд США, однак і тут у Вашингтоні з ним не погоджуються.

У серпні Трамп відправив Реткліффа до Москви. Директор ЦРУ зустрівся з колегами з російських спецслужб і виклав оцінку ЦРУ: у війні ніхто не перемагає. Російські війська не мають помітних успіхів, але й Україна не може витіснити їх зі своєї території. Це не секрет, проте сам приїзд Реткліффа став сигналом. Кремль візит підтвердив, а деталей розмови не розкрив. Розмова відбувалася через неформальний канал, який дозволяє російським і американським розвідникам говорити відверто, без уваги преси й публічних виступів політиків. Путін, колишній офіцер КДБ, мав би зрозуміти, що до нього приїхав колега-шпигун із повідомленням, яке важливо почути. З Путіним Реткліфф не зустрічався: так канал не працює. Але керівники російських спецслужб мали б задокументувати все, що почули, навіть якщо відмахнулися від цього, сказав західний розвідник. США та їхні союзники давно підозрюють, що радники Путіна вводять його в оману щодо шансів Росії на успіх. Якщо Реткліфф допоможе переконати Путіна, що його справа програшна, російський лідер, можливо, нарешті сяде за стіл переговорів. Серед чиновників адміністрації Трампа Реткліфф був для цього найкраще підготовлений: ніхто не знає стану війни й ставок краще за офіцерів ЦРУ, які працюють в Україні й стежать за боями зі штаб-квартири. У вересні Реткліфф розповів Зеленському про поїздку до Москви, коли їхні літаки одночасно стояли в Ірландії на дозаправці. Американський посадовець стверджує, що зустріч була випадковою, але вона показала, що український лідер і директор ЦРУ можуть відверто розмовляти за короткий час.

Те, наскільки сильно Реткліфф може вплинути на Трампа, залежить від готовності президента слухати, а досвід тут неоднозначний. Трамп не дослухався до застережень розвідки про те, як відреагує Іран на американські удари. Люди, які працювали з Реткліффом, кажуть, що він вважає своєю роботою радити президентові, а не визначати політику. Він може пояснити наслідки рішення, як зробив торік, коли допомагав Трампу зважити вигоди й витрати від бомбардування іранських ядерних об'єктів, але не відстоюватиме жоден із варіантів. У цьому Реткліфф схожий на більшість попередників. Скептики, зокрема всередині ЦРУ, боялися, що він піде шляхом інших посадовців Трампа, які цькують підлеглих і ведуть культурні війни.

Утім не всі в агентстві задоволені. На слуханнях 2025 року Реткліфф сказав офіцерам: «Якщо все це звучить як те, на що ви підписувалися, то пристебніться й готуйтеся змінювати ситуацію. Якщо ні, то час шукати нову роботу». Багато хто скористався цією порадою: нинішні й колишні офіцери кажуть, що за всю кар'єру не бачили стільки звільнень і відставок. Звільнилася й старша аналітикиня ЦРУ Джулія Керлі. «Кожен офіцер зробив очевидний висновок: директор не захистить навіть найшанованіших аналітиків, коли вони кажуть незручну правду, тож вони перестали її казати й навчилися уникати тем, які Білий дім не хоче чути», — розповіла вона. За її словами, Реткліфф не захищає ЦРУ від політизації, а очолює її.

Реткліфф звільнив співробітників, які відповідали за політику різноманітності, і близько 60 працівників на випробувальному строку. Частину офіцерів непокоять таємні операції проти наркокартелів у Латинській Америці. Реткліфф приписує ЦРУ заслугу в захопленні Мадуро, але високопосадовець Пентагону вважає, що директор її перебільшив. 

Торік, коли Трамп після сварки із Зеленським в Овальному кабінеті раптово зупинив передавання розвідданих Україні, Реткліфф через п'ять днів пояснив, чому пауза, ймовірно, буде короткою: «У Трампа виникло слушне запитання, чи Зеленський відданий мирному процесу, і він сказав: давайте зробимо паузу». Він правильно передбачив, що розвіддані знову надходитимуть. Директор ЦРУ ніби радив Зеленському через ефір, як це роблять і радники Трампа: пам'ятай, з ким маєш справу, і все може вдатися. Реткліфф не лобіюватиме позицію перед президентом, але вміє його читати.

Напруження між Трампом і Зеленським зросло після 9–10 жовтня, коли президент США оголосив про дизельну угоду з Путіним і заявив, що Україні потрібен новий президент.

Розвідувальний обмін між країнами не односторонній: голова комітету Сенату зі збройних сил республіканець Роджер Вікер заявив 13 жовтня, що США отримують розвіддані й від України.

Про те, чому Україна не може дозволити собі втратити американську підтримку, зокрема розвідувальну, у статті ZN.UA «Дипломатія без права на емоції: чому Україна не може дозволити собі втратити Америку» пише надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО «Центр нових рішень» Костянтин Єлісєєв.

Джерело матеріала