США та Росія обговорюють нафтові угоди в межах переговорів про мир в Україні — FT

США та Росія обговорюють можливе повернення американських нафтових компаній на російський ринок у межах переговорів про завершення війни проти України. У разі домовленості компанії зі США можуть відновити спільні проєкти біля Сахаліну та долучитися до постачання російської нафти в Європу. Про це повідомило видання Financial Times.

Білий дім і Кремль розглядають відновлення після війни спільного підприємства за участю найбільших американських і російських нафтових компаній. Йдеться про проєкт біля узбережжя Сахаліну — острова на Далекому Сході Росії. Ще одна пропозиція передбачає залучення американських компаній до відновлення продажу російської нафти Європі через нафтопровід «Дружба».

Ці ідеї є частиною ширших зусиль Вашингтона із завершення війни Росії проти України. Адміністрація президента США Дональда Трампа пропонує економічні стимули, сподіваючись залучити російського диктатора Владіміра Путіна до переговорів. Американські посадовці неодноразово наголошували, що реалізація таких проєктів можлива лише після закінчення війни.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф обговорював потенційні бізнес-угоди з Путіним на зустрічі в Санкт-Петербурзі на початку вересня, розповіли співрозмовники. Під час подальшого візиту до Москви минулого тижня в його записнику помітили слова «Бізнес-угоди». Напис поряд з іншими нотатками потрапив на фотографії, оприлюднені кремлівським прес-пулом.

Американський посадовець підтвердив, що представники Трампа обговорювали економічні пропозиції також і з Україною: йдеться про післявоєнну економічну основу для довгострокового зростання та інвестицій. Із Росією розглядають можливості економічної співпраці після завершення бойових дій. За словами посадовця, відповідні угоди мають стати частиною всеосяжної мирної домовленості і залежатимуть від неї. Він підкреслив, що нічого ще не погоджено остаточно.

Москва, однак, розглядає бізнес-пропозиції як стимул для Трампа нормалізувати відносини ще до завершення війни, заявили двоє співрозмовників. Кремль відкрито демонструє готовність відновлювати економічну співпрацю зі США, продовжуючи бойові дії проти України. Водночас перспективи багатьох проєктів залишаються непевними через непоступливість Путіна щодо завершення війни та обережність американських компаній стосовно повернення до Росії.

ExxonMobil була єдиною американською компанією, що брала участь у масштабному проєкті «Сахалін-1». Торік вона повідомляла про переговори з Росією щодо компенсації за вилучену 30-відсоткову частку, але заявляла, що не планує відновлювати діяльність у країні.

Інші пропозиції стосуються авіації та постачання сировини. Одна з них — відновити доступ американських авіакомпаній до російського повітряного простору для транзитних польотів і прольотів над країною. Це могло б суттєво скоротити витрати на пальне.

Також обговорюють повернення американських компаній до співпраці з Росією у виробництві та постачанні титану, важливого для цивільного авіабудування. Boeing раніше мала спільне підприємство з виробництва титану в Росії, але призупинила співпрацю після вторгнення в Україну. Відтоді компанія диверсифікувала джерела постачання цього металу.

Ці та інші бізнес-пропозиції представники США й Росії обговорюють без безпосередньої участі України чи Європи. Їхнє втілення означало б різку зміну відносин Москви із Заходом після років ізоляції. Вашингтон при цьому заявляє, що повноцінне відновлення економічних зв’язків можливе лише після того, як Росія та Україна домовляться про закінчення війни.

Нинішні обговорення спираються на пропозиції, які розглядали під час переговорів про мирний план для України наприкінці минулого року. Тоді Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер обговорювали їх з економічним спецпредставником Путіна Кіріллом Дмітрієвим.

У лютому Дмітрієв оцінював потенційну вартість проєктів у 14 мільярдів доларів. Невдовзі та ініціатива зупинилася, оскільки Україна відкинула російські вимоги територіальних поступок як попередньої умови для переговорів. План Дмітрієва спочатку передбачав очікування замороження війни. Однак тепер ці проєкти вирішили просувати вже зараз.

Серед інших обговорюваних проєктів — можливий продаж міжнародних активів «Лукойлу» інвесторам, пов’язаним із Білим домом. Також ідеться про проєкт скрапленого природного газу на Алясці за участю російського «Новатеку». Ще одна пропозиція — відновити постачання газу до Європи вцілілою ниткою «Північних потоків». Решту ниток зруйнували вибухи 2022 року.

Білий дім і Кремль також обговорювали ширшу домовленість про послаблення санкцій щодо калійних добрив та їхній експорт через балтійські порти. Для цього Європейський Союз мав би скасувати відповідні обмеження. Інша потенційна ідея передбачає передачу управління Запорізькою АЕС на окупованій Росією території України американській структурі. Вона мала б розподіляти вироблену електроенергію між Україною та Росією.

Колишній посадовець адміністрації Трампа зазначив, що попередні американські спроби схилити Москву до мирної угоди майже не вплинули на Путіна. За його словами, переговорники підготували реальні пропозиції, які створювали для Росії можливість завершити війну. Однак вони не змогли подолати параною Путіна, через що жодна з цих ідей не мала шансів на реалізацію, вважає співрозмовник.

Нагадаємо, що адміністрація Трампа розглядає скасування санкцій проти Російського фонду прямих інвестицій. Установа на чолі з Кіріллом Дмітрієвим допомагає організовувати постачання російського дизелю до США. Мінфін США вважає, що фонд уже має необхідні дозволи для операцій із пальним.

Окрім того, сенатор-республіканець від Кентуккі Мітч Макконнелл розкритикував поступки Трампа Росії. Він заявив, що скасування санкцій і скорочення допомоги Україні не змусять російського диктатора Владіміра Путіна завершити війну. На думку сенатора, обмеження військової та розвідувальної підтримки Києва можуть допомогти Москві на фронті й затягнути бойові дії.