Україна може втратити єдиний профільний науковий центр із бджільництва

В Україні можуть реорганізувати єдину профільну наукову установу з бджільництва. Президія Національної академії аграрних наук ухвалила рішення перетворити Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» на структурний підрозділ Інституту продовольчих ресурсів НААН. Про це в ексклюзивному коментарі повідомив президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов.

У документі НААН посилається на результати державної атестації МОН, за якими Інститут віднесли до групи Г. У постанові зазначено, що установи цієї групи вважаються такими, що не пройшли державну атестацію, і підлягають реорганізації, ліквідації або зміні статусу.

Перший пункт постанови передбачає звернення до МОН, щоб міністерство винесло на розгляд Кабміну проєкт акту про реорганізацію Інституту шляхом приєднання до Інституту продовольчих ресурсів як структурного підрозділу без права юридичної особи.

Другий пункт уточнює, що за погодженням із Кабміном Інститут бджільництва мають припинити як юридичну особу, а Інститут продовольчих ресурсів визначити правонаступником його землі, майна, майнових і немайнових прав та зобов’язань.

Представники інституту, Спілки пасічників України та Гільдії медоварів просять зберегти установу як окрему юридичну особу. У зверненні до народного депутата Ігоря Марчука вони заявили про ризик втрати центром самостійності, майна, земельних ділянок і наукових напрацювань.

«Це єдина наукова установа, яка здійснює науковий супровід у галузі бджільництва. Інших установ у нас немає», — сказав президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов.

Чому пасічники виступили проти рішення НААН

За словами Гриньова, спілка зверталася до керівництва НААН із проханням залишити інститут самостійним. Спершу, стверджує він, пасічників запевнили, що установу збережуть. Пізніше вони дізналися про постанову президії, яка передбачає припинення юридичної особи.

«Нам спершу кажуть, що все буде добре, а потім ухвалюють рішення про припинення установи», — заявив Гриньов.

У зверненні підписанти також стверджують, що рішення про реорганізацію ухвалили без обговорення з представниками пасічників і керівництвом інституту. Вони вважають, що майбутній правонаступник — Інститут продовольчих ресурсів — не охоплює всіх напрямів роботи установи.

Науковий супровід бджільництва, наголошують автори звернення, включає не лише дослідження меду як харчового продукту, а й ветеринарію, здоров’я бджіл, боротьбу зі шкідниками, генетику та збереження біорізноманіття.

Які дослідження проводить інститут

Інститут працює над питаннями селекції та генетичного стану бджіл, їхнього здоров’я, хвороб і шкідників, а також досліджує склад меду та іншої продукції бджільництва.

Серед майбутніх напрямів Гриньов назвав створення атласу пилкових зерен України та продовження досліджень із бджолозапилення. Бджоли важливі не лише для виробництва меду: вони запилюють сільськогосподарські й дикорослі рослини та підтримують біорізноманіття.

«Потрібно продовжувати дослідження щодо здоров’я бджіл, боротьби зі шкідниками, складу меду й продукції бджільництва. Маємо працювати і над атласом пилкових зерен України, і над використанням бджолозапилення», — пояснив президент спілки.

Практичне значення профільної науки для пасічників відзначає Володимир Ялпачик, доктор технічних наук, професор кафедри обладнання переробних і харчових виробництв Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного, співзасновник Торгового дому «Медове місто». Це українська компанія, яка працює з продуктами бджільництва з 2008 року та виробляє вощину з натурального бджолиного воску. Після релокації з Мелітополя виробництво відновили в Лозовій на Харківщині.

«Для виробників і пасічників важливо, щоб у галузі залишався профільний науковий центр, до якого можна звернутися по фахові дослідження й практичні рекомендації. Якщо після реорганізації такі послуги стануть менш доступними, це може позначитися на всьому ланцюгу — від пасіки до готового продукту. Тому важливо, щоб НААН чітко пояснила, які функції Інститут збереже і хто гарантуватиме їхню безперервність», — заявив Ялпачик.

За його словами, Інститут мав унікальну експертність, зокрема міг надавати висновки щодо походження бджіл. Водночас він не знає, чи збереглася ця функція, і наголошує, що не є фахівцем із цього питання. Загалом роботу установи він назвав «імітацією» та припустив, що її закриття більшість пасічників не помітить.

Якщо ж мета реорганізації — поліпшити роботу установи, важливо зберегти те, що залишилося від її науки, і враховувати потреби пасічницьких об’єднань. Ялпачик згадав проблеми воску й пестицидів, а також необхідність захищати інтереси України у питаннях квот на мед і відновлювати довіру до профільної установи.

Водночас він назвав «соромом і ганьбою» ситуацію, за якої Україна, пов’язана з історією розвитку світового бджільництва та ім’ям Петра Прокоповича, може завершити діяльність інституту без помітного впливу на галузь. На його думку, проблема не лише в можливому закритті, а й у тому, що установу не вдалося належно розвинути або реорганізувати.

Пасічники оскаржують результати атестації

Окремі претензії в авторів звернення є до державної атестації інституту. Вони вважають процедуру проведеною з порушеннями, а висновок МОН про віднесення установи до групи Г — необґрунтованим. Пасічники просять перевірити атестацію та переглянути її результати.

Представники галузі також посилаються на указ президента від 30 червня 2005 року №1006/2005, яким інституту надали статус Національного наукового центру.

Автори звернення вважають, що рішення про його реорганізацію потребує окремої правової оцінки та не може ґрунтуватися лише на рішенні президії НААН.

Який план пропонує Спілка пасічників

За словами Гриньова, через обмежене фінансування інститут уже зупинив частину важливих досліджень. Водночас Спілка пасічників України готує стратегію збереження бджіл і розвитку галузі на 2027–2031 роки. У ній інституту відводять провідну наукову роль.

Спілка також опрацьовує можливість залучати для установи фінансування поза державним бюджетом. У зверненні пропонують розробити національну програму розвитку бджільництва та передбачити для неї спеціальний фонд.

Звернення підписали виконувач обов’язків директора інституту Володимир Постоєнко, президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов і голова Гільдії медоварів України Василь Барабаш. Його адресували народному депутату Ігорю Марчуку, а копії надіслали до Кабміну та президії НААН.

Автори просять депутата звернутися до уряду, МОН і НААН щодо рішення про реорганізацію, підтримати збереження інституту як окремої юридичної особи та перевірити результати його атестації. Також вони закликають сприяти розгляду національної стратегії розвитку бджільництва, виплаті зарплат колективу та зустрічі з представниками галузі.