FREYJA після України: що ще потрібно ЄС, щоб перехоплювати балістику у 2027 році

Україна завершила свою частину робіт над європейським протиракетним комплексом FREYJA, однак для переходу до випробувань потрібно інтегрувати українську ракету-перехоплювач із європейськими радарами, системами наведення та управління. Перший робочий прототип планують створити в першій половині 2027 року, а перехоплення балістичної цілі — продемонструвати приблизно в середині року. Проте виконання цього графіка залежить від того, наскільки швидко партнери завершать свої роботи.

FREYJA — спільна ініціатива України та дев’яти європейських країн, офіційно започаткована в Парижі в липні 2026 року. Її завдання — створити систему протиракетної оборони, здатну перехоплювати балістичні ракети, зокрема російські, без критичної залежності від американських перехоплювачів Patriot.

Готова українська ракета не означає готову систему

26 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна виконала зобов’язання в межах FREYJA, тоді як роботи європейських партнерів ще тривають. За його словами, проєкт потребує суттєвого прискорення. Розробку протиракетної системи він також обговорював із президентом Франції Еммануелем Макроном.

Українська сторона надає ракету FP-7.X та пускову установку, а також відповідає за загальну архітектуру комплексу й інтеграцію його компонентів. Але перехоплювач — лише одна ланка системи. Щоб уразити балістичну ціль, комплекс має виявити її, визначити траєкторію, передати дані до центру управління, розрахувати точку зустрічі та забезпечити наведення ракети на ціль. Саме тому завершення української частини не дорівнює завершенню FREYJA. Тепер ключове завдання — змусити всі компоненти різних виробників працювати як єдиний комплекс.

Хто створює європейський протиракетний щит

Українська Fire Point виступає головним промисловим інтегратором проєкту. Компанія розробляє перехоплювач FP-7.X, пускову установку та системи управління, а також зводить окремі технології в єдиний комплекс.

• Німецька Hensoldt уклала з Fire Point меморандум про співпрацю щодо радарів. Серед передбачених рішень — TRML-4D, який, за даними виробника, може одночасно виявляти й супроводжувати понад 1500 цілей на відстані до 250 км. Водночас ці характеристики радара не слід сприймати як підтверджену дальність перехоплення балістичних ракет системою FREYJA.
• Данська Weibel Scientific розглядається як альтернативний постачальник радарів. Такий підхід відповідає принципу відкритої архітектури: учасники хочуть мати змогу замінювати окремі компоненти без необхідності повністю переробляти комплекс.
• Норвезька Kongsberg Defence & Aerospace працює над центром управління, який має координувати роботу сенсорів та засобів ураження.
• Німецька Diehl Defence фігурує серед потенційних постачальників головок самонаведення. Однак конкретні умови постачання та остаточна конфігурація всіх компонентів публічно розкриті не повністю.

До промислової кооперації також залучені європейські виробники Thales, Saab, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran та інші компанії. У серпні Fire Point повідомляла про 13 промислових партнерів. Отже, йдеться не просто про розробку ракети, а про інтеграцію технологій кількох країн у нову систему протиракетної оборони.

Характеристики FP-7.X

FP-7.X створюють на базі технологій української балістичної ракети FP-7, адаптуючи її для перехоплення повітряних цілей. За даними Janes, у червні 2026 року співзасновник Fire Point Денис Штілерман заявляв про швидкість ракети близько 1800 м/с і можливість перехоплення балістичних ракет на висотах до 25 км у радіусі 80 км. Це заявлені характеристики розробника, а не результати завершених випробувань у складі FREYJA.

У серпні генеральна директорка Fire Point Ірина Терех розповідала Reuters, що компанія вже перейшла до інтеграції європейських технологій. За її словами, партнери погодили більшість домовленостей, але зведення радарів, систем наведення та управління в єдиний комплекс залишається одним із найскладніших етапів.

Чого ще бракує

Одна з головних технічних проблем — наведення. Перехоплювач повинен отримати точні дані про ціль і скоригувати траєкторію так, щоб зустрітися з нею в потрібній точці. Для цього необхідно узгодити роботу радарів, каналу передавання даних, бортової електроніки та головки самонаведення.

Початковий варіант FP-7.X використовує осколково-фугасну бойову частину. Fire Point також повідомляла про намір розвивати технологію прямого кінетичного перехоплення, за якого ракета знищує ціль безпосереднім зіткненням. Це складніше завдання, що висуває вищі вимоги до точності наведення.

Коли чекати перехоплення балістики

Наразі орієнтиром є перша половина 2027 року для створення робочого прототипу. У липні заступник секретаря РНБО Давид Алоян пояснював Reuters, що йдеться про мінімально життєздатний продукт, який уже зможе продемонструвати практичний результат. Fire Point, зі свого боку, називала середину 2027 року орієнтиром для першого випробування перехоплення балістичної цілі.

Це не тотожні етапи. Прототип може підтвердити працездатність основних компонентів, тоді як повноцінне перехоплення має довести, що комплекс здатний виявити, супроводити й знищити реальну ціль у заданих умовах. Навіть успішний демонстраційний тест не означатиме автоматичної готовності системи до серійного виробництва та бойового чергування.

Проблеми та потреби

Промислова кооперація має вирішити ще одне питання — масштабування виробництва. Fire Point заявляла про мету вийти на випуск до 2000 перехоплювачів на рік із можливістю подальшого збільшення обсягів. Проте це виробничий орієнтир компанії, а не підтверджений обсяг замовлення чи вже наявна потужність.

Головна причина появи FREYJA — потреба України та Європи в додатковому засобі боротьби з балістичними ракетами. Україна досі значною мірою покладається на Patriot для таких завдань, а доступність американських перехоплювачів залежить від виробничих можливостей, запасів і потреб інших країн.

Чи стане FREYJA альтернативою Patriot

FREYJA задумана як потенційно дешевша альтернатива. Fire Point озвучувала цільову вартість одного перехоплювача менше ніж €1 млн — суттєво нижчу за оцінки вартості ракет для Patriot. Однак порівнювати лише ціну ракети недостатньо: важливі також ефективність перехоплення, вартість радарів і командної інфраструктури, кількість ракет у залпі та витрати на експлуатацію.

Відкрита архітектура може стати однією з головних переваг FREYJA. Вона дозволить країнам обирати сумісні компоненти різних виробників, а не залежати від одного постачальника всього комплексу. Водночас така модель ускладнює інтеграцію: обладнання має обмінюватися даними в реальному часі, а програмне забезпечення й алгоритми управління повинні працювати узгоджено.

Що далі?

Наступний ключовий рубіж — не чергова політична заява, а демонстрація роботи всієї системи. Якщо партнери вчасно завершать інтеграцію, FREYJA може перейти до випробувань у 2027 році. Якщо ж постачання обладнання, узгодження технічних рішень або фінансування затягнуться, навіть готовий український перехоплювач не зможе самостійно перетворитися на дієвий протиракетний щит.

Тому заява Зеленського фактично позначає зміну головного завдання проєкту: Україна заявляє про виконання своєї частини, а тепер результат залежить від швидкості спільної роботи європейських промислових партнерів. Найближчі місяці покажуть, чи вдасться перетворити FREYJA з амбітної міжнародної програми на комплекс, який справді здатний перехоплювати балістичні ракети.

Джерело: УкрІнформ