Китай має всі шанси до 2030 року стати глобальним лідером у розробці великих мовних моделей, які лежать в основі технології штучного інтелекту. Також країна буде принаймні конкурентоспроможною у всіх інших стратегічно важливих технологічних галузях, згідно з новим звітом Bloomberg Intelligence (BI).
Дослідження прогнозує, що Китай лідируватиме у восьми з 17 ключових галузей, зокрема в розробці великих мовних моделей. В інших категоріях, які мають ключове значення для перегонів в галузі штучного інтелекту — виробництві апаратного забезпечення, необхідного для функціонування ШІ, від мікросхем до компонентів оптичних мереж, — китайські компанії зараз здебільшого відстають, але до 2030 року стануть конкурентоспроможними.
“США та Китай рухаються до спільного технологічного лідерства в галузі ШІ до 2030 року, але жодна з країн, імовірно, не досягне загальної переваги”, — йдеться у звіті. Американські компанії можуть зберегти незначну перевагу в розробці передових моделей ШІ, тоді як досвід Китаю в оптимізації програмного забезпечення гарантує Пекіну сильні позиції у впровадженні ШІ з меншими витратами.
Згідно з результатами дослідження, Китай, імовірно, також скоротить відставання у сфері напівпровідникових технологій, не досягнувши при цьому повної самодостатності.
Посилення конкуренції у сфері ШІ між двома найбільшими економіками світу — це лише один із прикладів занепокоєння, яке промисловий прогрес Китаю викликає серед конкурентів і партнерів країни. Нещодавно ЄС домовився про запровадження обмежень на імпорт автомобілів із Китаю через побоювання, що китайські компанії домінуватимуть на ринку нового покоління транспортних засобів на чистій енергії. По всьому світу виробники в таких галузях, як фармацевтика чи промислове обладнання, відчувають подібний тиск.
Дослідження BI прогнозує, що Китай стане світовим лідером у виробництві електромобілів, систем накопичення енергії та біофармацевтичної продукції. Країна вже лідирує у виробництві гуманоїдних роботів та в деяких аспектах суднобудування, а також наздогнала США за обсягом витрат на дослідження та розробки.
Однак жодне з цих досягнень не врятує китайську економіку від уповільнення. Bloomberg Economics прогнозує, що зростання ВВП країни протягом наступного десятиліття становитиме в середньому 3,6% — це менше, ніж 5,2% за останні три роки.
“Штучний інтелект та автоматизація можуть пом’якшити тиск, спричинений скороченням робочої сили та послабленням ринку нерухомості, але навряд чи зможуть самостійно зупинити довгострокове уповільнення”, — зазначають аналітики.
Китайські компанії, що працюють у сфері штучного інтелекту, як і їхні суперники в інших країнах, намагаються з’ясувати, як заробляти гроші на своїх інноваціях. Компанії залишаються втягнутими в цінові перегони, і прибутковість може бути недосяжною, доки вони не почнуть застосовувати раціональніший підхід до ціноутворення, кажуть дослідники.
Суперечки зі США, Європою та іншими торговельними партнерами надалі стримуватимуть технологічний сектор Китаю, блокуючи китайським компаніям доступ до прибуткових ринків або позбавляючи їх передових компонентів через обмеження на експорт.
“Але ці обмеження, найімовірніше, лише змінять географію промислової експансії Китаю, а не зупинять її повністю”, — йдеться у звіті BI.
AP писало, що США та Китай формують власні ШІ-альянси, а інші країни намагаються скористатися перевагами обох таборів та уникнути програшу. ЗМІ повідомляли, щоКитай запропонував ЄС приєднатися до своєї міжнародної організації зі співпраці у сфері штучного інтелекту. Цього літа Єврокомісія підписала угоду про приєднання до американської групи Pax Silica від імені всього ЄС. CNN писало, що Пекін можезалучити на свій бік більше країн у ШІ-перегонах, адже Китай пропонує відкритішу екосистему, орієнтовану на доступність та нижчу вартість. Однак чим потужнішими ставатимуть китайські моделі ШІ, тим менша ймовірність, що Пекін залишить їх без обмежень, вважають аналітики.
Олексій Костенко у статті“Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” розповідав, якКитай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ. Пекін пропонує приєднатися до своєї ШІ-екосистеми, обіцяючи “цифровий суверенітет”. Однак це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, поступово втрачаючи можливість безболісно з неї вийти.
