Бронювання з 1 листопада: що зміниться для підприємств та як перевірити власну відстрочку

Компанії оборонно-промислового комплексу та енергетики, які сьогодні бронюють усіх військовозобов'язаних співробітників, невдовзі цю можливість втратять: граничний рівень для них знизять до 95%. Це лише одна з трьох змін у порядку бронювання, про які уряд оголосив наприкінці жовтня, і торкнуться вони більшості компаній. Деталі в коментарі УНІАН пояснила адвокат, керівник ЮК Prima Leader Group Діна Дрижакова.

Станом на 27 жовтня уряд анонсував перегляд критеріїв, за якими підприємства визнають критично важливими, обмеження максимальної квоти бронювання для оборонки та енергетики, а також створення Координаційного центру. Саме цей орган розглядатиме питання збільшення квоти понад 50% і надаватиме рекомендації щодо критичності компаній.

Крім того, уряд планує механізм повного, 100-відсоткового бронювання, але лише для підприємств, які виконують визначені мобілізаційні зобов'язання, наприклад державне оборонне замовлення. Параметри такого механізму Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати до 1 грудня.

Скільки працівників можна буде забронювати

Загальне правило для критично важливих підприємств незмінне – до 50% військовозобов'язаних працівників, і щоб вийти за цю межу, потрібне погодження Координаційного центру. Для оборонно-промислового комплексу та енергетики ліміт встановлять на рівні 95%, тоді як зараз такі компанії бронюють весь штат.

У розрахунок квоти беруть військовозобов'язаних. За інформацією Мінекономіки, працівники з відстрочками на інших законних підставах теж увійдуть у загальну кількість заброньованих, від якої рахується квота. Якщо людина працює за сумісництвом у кількох роботодавців, у квоті її врахують лише за одним місцем роботи.

Від чого залежатиме статус критичності

Самі критерії уряд перегляне протягом 10 днів після того, як зміни наберуть чинності, а оновлені правила погодять із Координаційним центром. Вирішальною, за словами адвоката, буде реальна роль підприємства в обороні, роботі критичної інфраструктури, економіки та життєдіяльності населення – наприклад, керуюча компанія міського району такий статус безумовно має отримати.

Водночас однозначно сказати, хто саме матиме бронь за новими правилами, поки неможливо, адже перелік сфер і професій формуватиметься поступово.

Що робити роботодавцям

Бронюванням займаються не самі працівники, а компанії. Насамперед керівникам і бухгалтерам варто перевірити, чи не сплив термін дії рішення про критичний статус і на якій підставі його надали. Саме через неоновлений статус бронювання найчастіше "злітає".

Коли остаточні зміни опублікують, підприємству доведеться перевірити відповідність новим галузевим і регіональним критеріям та за потреби підготувати підтверджуючі документи. Також потрібен аудит військового обліку: актуальність даних працівників, форма трудових відносин, наявні відстрочки й правильний розрахунок квот. Списки на бронювання або його продовження подають через портал "Дія". Працівник може перевірити власну відстрочку в застосунку "Резерв+" – там відображається факт її надання та термін дії.

Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді немає законопроєктів про зниження мобілізаційного віку нижче 25 років або призов жінок. Водночас обговорюють зміни для чоловіків старшої вікової групи, яким можуть знизити верхню межу призову.

Також повідомлялося, що народна депутатка Юлія Яцик переконана, що парламентарі та президент не повинні бути захищені від військової служби. Вона намагалася скасувати цю заборону, однак у Раді їй відповіли, що без депутатів ухвалювати закони буде нікому, а країну очікує колапс.