За Перекопом є земля: про що вистава за романом Анастасії Левкової в театрі Лесі Українки

На сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки представили виставу «За Перекопом є земля» за романом Анастасії Левкової. Постановка режисера Ігоря Білиця поєднує особисті історії, дискусії про ідентичність і документальну хроніку окупації Криму у 2014 році. Виставу зафіксував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

У центрі вистави — Крим як простір особистої, родинної та історичної пам’яті. Через історію дружби, дитинство, шкільні роки, перше кохання та родинні суперечки постановка розкриває взаємини між людьми з різним культурним досвідом. Важливе місце в цій історії посідають знайомство з кримськотатарською культурою, її мовою та пам’яттю про депортацію кримських татар.

Сценічна версія побудована з трьох взаємопов’язаних частин. Перша відтворює сюжет роману Анастасії Левкової. Друга — дебати, під час яких театр стає майданчиком для публічної дискусії. Глядачам пропонують не лише спостерігати за подіями, а й формувати власну позицію, ставити запитання та ділитися думками. Третя частина — документальна хроніка окупації Криму у 2014 році.

Упродовж вистави ці три складові поступово переплітаються. Питання мови, історичної пам’яті та права називати Крим своїм виходять за межі суперечок між героями й набувають ширшого значення.

Окремим символом постановки стає Перекоп. У фіналі документальної хроніки він постає як «стіна» — межа, що уособлює наслідки окупації, насильства та історичної амнезії. Йдеться вже не лише про географічний перешийок, який з’єднує Крим із материковою частиною України, а й про бар’єри, що виникають між людьми та їхніми історіями.

Виставу створили в межах культурно-мистецького проєкту «За Перекопом є земля», який реалізує театр імені Лесі Українки за підтримки Українського культурного фонду. Проєкт охоплює не лише театральну постановку, а й освітні та мистецькі події, покликані допомогти краще пізнати Крим, почути різні досвіди та осмислити його історію через мистецтво.

До роботи над проєктом долучилися фахівці, які допомогли поглибити розмову про Крим і кримську культуру. Провідним консультантом став Алім Алієв — заступник генерального директора Українського інституту, журналіст, дослідник і менеджер освітньо-культурних проєктів. Менторкою перформативної лабораторії була режисерка, перформерка та громадська діячка Галина Джикаєва.

«За Перекопом є земля» звертається до тем пам’яті, культурної ідентичності та взаєморозуміння. У постановці історія Криму розкривається через людські долі, стосунки й досвід, який не зникає через відстані та кордони.

Роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля. Кримський роман» увійшов до п’ятірки фаворитів загальнонаціонального голосування за найзнаковіші книжки Незалежності.

Лідером рейтингу став психологічний трилер Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма». П’ять років тому перше місце посіла документальна книжка Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса».

Як змінилися читацькі вподобання українців за роки великої війни, чому сучасна проза виходить на перший план і що результати голосування говорять про українське суспільство, Ярина Скуратівська дослідила у статті «Між пітьмою і світлом: про що свідчать 35 знакових книжок Незалежності».