Понтони через Дніпро не врятують Київ від транспортного колапсу — BBC пояснила, у чому проблема

У ніч проти 27 жовтня Росія атакувала Київ 16 балістичними ракетами. Під час другої хвилі ударів пошкоджень зазнав Південний міст, який сполучає лівий і правий береги столиці та використовується, зокрема, для руху метро. Після атаки транспорт на мосту зупинили, а фахівці почали оцінювати стан конструкцій.

Про це пише BBC News Україна.

Наскільки серйозно пошкоджений Південний міст

За інформацією Київської міської державної адміністрації, внаслідок удару пошкоджені елементи залізобетонної прогонової будови, автомобільні проїзди, конструкції метрополітену та інженерні комунікації.

Комунальні служби виконують першочергові роботи на ділянках, де не виявили критичних пошкоджень. Основні кабельні мережі електропостачання, сигналізації та зв’язку метрополітену вже відновили, а рух поїздів повернули між станціями «Осокорки» та «Червоний Хутір».

Водночас остаточні висновки про стан споруди мають зробити після технічних обстежень. Науково-дослідні установи проводять динамічні випробування, геодезичний контроль деформацій і перевірочні розрахунки.

Південний міст почали проєктувати 1983 року, а в експлуатацію його ввели наприкінці 1990-го. Це важливий транспортний перехід, який сполучає густонаселені райони лівого берега з правобережними Видубичами та забезпечує значну частину автомобільного руху між двома частинами столиці.

Одна з його конструктивних особливостей — вантова система. Сталеві канати, закріплені між пілонами та мостовим полотном, підтримують прольоти й допомагають розподіляти навантаження. За словами залученого до обстеження київських мостів експерта, окремі пошкодження не обов’язково призводять до руйнування всієї споруди. Водночас наслідки залежать від місця влучання, характеру пошкоджень і масштабів повторних атак.

Чому понтони не зможуть повноцінно замінити мости

Після атак на столичні мости уряд запропонував створити резервні маршрути через Дніпро. Серед варіантів — понтонні переправи та насипні дамби, які мають доповнити наявну транспортну мережу в разі обмеження руху мостами.

У середині жовтня міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявляв, що будівництво таких переходів може тривати до трьох місяців. За його оцінкою, вони мали б забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів. Однак експерти сумніваються, що цього показника реально досягти.

Перша проблема — пропускна спроможність. Понтонна переправа має обмеження щодо навантаження та швидкості руху, а автомобілі повинні не лише заїжджати на неї, а й безперешкодно виїжджати на іншому березі. Якщо транспорт накопичуватиметься у довгих чергах, новий маршрут не зможе ефективно компенсувати втрату повноцінного мостового переходу.

Друга проблема — під’їзна інфраструктура. Навіть якщо саму переправу вдасться швидко змонтувати, до неї необхідно облаштувати дороги, з’їзди та місця для розподілу транспортних потоків. Без цього понтон не розв’яже проблему руху між берегами.

Додаткові питання виникають щодо важких вантажівок і громадського транспорту. Понтонні конструкції не обов’язково розраховані на навантаження, характерні для інтенсивного міського руху, а їхня робота взимку потребуватиме окремих технічних рішень і постійного обслуговування.

Які альтернативи розглядають замість понтонів

Окрім понтонних мостів, влада розглядає можливість облаштування насипних дамб і використання дебаркадерів — плавучих платформ, які можуть виконувати функцію мостового переходу. За оцінкою експерта з державного управління у сфері містобудування Віктора Глеби, такі платформи могли б стати одним із варіантів організації переправ між берегами та островами Дніпра.

Однак в Україні нині не виробляють відповідні залізобетонні плавучі конструкції. Серед труднощів — доступність металу, потреба в спеціалізованих технічних командах і регулярному обслуговуванні. Особливо складним може виявитися зимовий період, коли умови на річці змінюються, а конструкції потребують додаткового контролю.

Ще один варіант, який обговорювали в уряді, — тунель під Дніпром. З технічного погляду будівництво підземних переходів можливе, однак це складний і ресурсомісткий проєкт, який не можна швидко реалізувати як тимчасове рішення на випадок пошкодження мостів.

Також розглядають додаткові технічні рішення для підтримки вже наявних мостових споруд. Зокрема, для збереження функціональності аварійного мосту Метро використовують спеціальні підпірні конструкції. Подібні технології можуть допомогти підтримувати роботу пошкоджених споруд, якщо результати обстежень дозволять їх застосувати.

Хто визначатиме місця для нових переправ

27 жовтня Рада оборони Києва розглянула реалізацію проєкту комбінованих водних переправ через Дніпро та будівництво під’їзних шляхів до них. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.

За його словами, ініціатива належить державі, а Кабінет міністрів уже ухвалив відповідну постанову. Місця розташування переправ визначатиме військове командування, а погоджуватиме їх, зокрема, Київська міська військова адміністрація.

Кличко зазначив, що місто має передбачити на реалізацію проєкту 1 млрд грн. Водночас конкретні місця розташування майбутніх переходів не розголошують із міркувань безпеки.

Отже, створення резервних переправ — це не лише питання швидкого монтажу понтонів. Потрібно врахувати технічні характеристики конструкцій, пропускну спроможність, під’їзні дороги, можливість експлуатації взимку та потребу в постійному обслуговуванні. Саме від цих чинників залежатиме, наскільки нові переходи зможуть підтримати рух через Дніпро в разі подальших пошкоджень мостів.

Мости Києва та альтернативні переправи — останні новини

Після російських ударів по столичних мостах влада Києва взялася за пошук резервних маршрутів через Дніпро. 27 жовтня Рада оборони міста розглянула будівництво нових водних переправ і додаткові заходи безпеки мостів. Ідеться не лише про самі конструкції, а й про під’їзні шляхи та технічні рішення, які мають допомогти зберегти працездатність мостових переходів на тлі атак на критичну інфраструктуру.

Водночас експерти застерігають, що понтонні конструкції мають обмежену вантажність і не зможуть автоматично перебрати на себе весь потік приватних автомобілів, громадського транспорту та вантажівок. До того ж без облаштованих під’їздів на обох берегах вони можуть створювати затори замість того, щоб розвантажувати дороги. Саме тому понтонні переправи не зможуть повноцінно замінити мости у Києві — навіть якщо їх вдасться побудувати у відносно короткі строки.

Проблема полягає не лише в можливому руйнуванні мостів, а й у здатності підтримувати рух після часткових пошкоджень. Військовий експерт Іван Ступак пояснював, що російські атаки можуть бути спрямовані на зменшення пропускної спроможності транспортних переходів і ускладнення логістики між берегами. Через це удари по мостах можуть паралізувати частину транспортних потоків Києва, навіть якщо конструкції не будуть зруйновані повністю.