Конституційна криза в Польщі: Навроцький особисто прибув до суду

Президент Польщі Кароль Навроцький достроково повернувся із Сенегалу через загострення конфлікту навколо Конституційного трибуналу. Уночі 31 жовтня він особисто прибув до будівлі установи, де зібралися протестувальники, та попрямував до входу в супроводі охорони. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters та польські медіа.

Навроцький перервав поїздку до Африки

30 жовтня президент Польщі розпорядився розвернути літак, який прямував до Сенегалу. Там у нього були заплановані зустрічі з керівництвом країни та представниками Африканського союзу. Своє рішення Навроцький пояснив необхідністю повернутися до Польщі через події навколо Конституційного трибуналу.

«У такий момент президент має бути в Польщі. Перериваю політ до Сенегалу. Повертаюся», – написав він у соцмережі X.

Після повернення до Варшави Навроцький вирушив до президентського палацу. Там відбулася термінова зустріч із головою Конституційного трибуналу Богданом Свенчковським та першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським.

Згодом президент прибув до Конституційного трибуналу, де біля будівлі тривала акція протесту. Його поява стала одним із найпомітніших епізодів політичного протистояння, яке загострилося після повідомлення про відсторонення керівництва суду.

Суддя запропонувала президентові приїхати без супроводу

На тлі повідомлень про можливий візит Навроцького до трибуналу суддя Анна Корвін-Пйотровська спочатку заявила, що не погоджується на в’їзд будь-кого на територію установи. Вона пояснила позицію побоюваннями за життя та здоров’я суддів і працівників, які перебували всередині та поблизу будівлі.

Пізніше Корвін-Пйотровська повідомила Польській агенції преси, що готова прийняти президента безпосередньо в трибуналі, але за умови, що він прибуде сам. Вона виключила присутність під час зустрічі Свенчковського та Капінського.

«Ми маємо залу й умови, щоб запросити пана президента, але тільки його», – сказала суддя в коментарі PAP. За її словами, для такого візиту вона дала відповідні розпорядження службам, які охороняють будівлю. 

Корвін-Пйотровська також оголосила про скликання загальних зборів суддів Конституційного трибуналу на 3 листопада. Серед питань, які мають розглянути, – бюджет установи на 2027 рік.

Чому в Польщі виникла конституційна криза

Протистояння між президентом і урядом прем’єр-міністра Дональда Туска пов’язане з призначенням суддів Конституційного трибуналу. У березні 2026 року Сейм Польщі обрав шістьох кандидатів на вакантні посади. Навроцький відмовився приймати присягу у частини новообраних суддів, а голова трибуналу Богдан Свенчковський не допускав деяких із них до виконання обов’язків.

30 жовтня на сайті установи з’явилося повідомлення про відсторонення Свенчковського та його заступника Бартломея Соханського від виконання службових обов’язків на один місяць. Рішення оголосила суддя Анна Корвін-Пйотровська, яка має найбільший стаж роботи в трибуналі.

Серед причин такого кроку називали блокування загальних зборів суддів та перешкоджання роботі новообраних членів установи. Саме на цих зборах, зокрема, мають розглянути питання, необхідні для подальшої роботи суду.

Свенчковський і Соханський не визнали відсторонення. На офіційному акаунті Конституційного трибуналу в соцмережі X заявили про нібито незаконне захоплення сайту установи та наголосили, що Свенчковський залишається її головою. У повідомленні також пролунали звинувачення в державному перевороті. Це позиція представників керівництва трибуналу, а не встановлений юридичний факт.

Прокуратура вимагає зняти імунітет із керівництва суду

Генеральний прокурор і міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек повідомив про подання п’яти клопотань щодо зняття суддівського імунітету. Чотири з них стосуються Свенчковського, ще одне – його заступника Соханського.

За словами Журека, матеріали клопотань налічують 224 сторінки, до них додали 50 томів документів. Прокуратура звинувачує керівництво трибуналу в перешкоджанні роботі суддів, обраних парламентом.

Прем’єр-міністр Дональд Туск підтримав дії своєї команди та заявив, що відновлення верховенства права є обов’язком уряду.

«Відновлення верховенства права – наш обов’язок. Після багатьох років беззаконня це складний, іноді болісний процес, який вимагає рішучих дій. Іншого шляху немає», – написав Туск у соцмережі X.

Натомість представники опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS) звинувачують уряд у спробі незаконно перебрати контроль над Конституційним трибуналом. Лідер партії Ярослав Качинський особисто приєднався до протестувальників у Варшаві та закликав президента втрутитися. 

Поліція посилила охорону трибуналу

На тлі протистояння біля Конституційного трибуналу чергували посилені підрозділи поліції. Після того як частина протестувальників перелізла через огорожу та проникла на територію установи, правоохоронці затримали трьох людей. У бік поліцейських також кидали стільці, пляшки та інші предмети.

У Варшавській поліції пояснили присутність правоохоронців необхідністю забезпечити громадський порядок і безпеку суддів та працівників установи. Поліція заявляла, що не має наміру розганяти людей, які мирно висловлюють свою позицію. 

Окрему увагу привернув лист, який, за повідомленнями польських медіа, розіслали регіональним комендантам поліції. У ньому йшлося про готовність резервних підрозділів до негайного розгортання з 2 до 8 листопада. Видання Do Rzeczy та телеканал wPolsce24 пов’язували це з можливим посиленням поліції у Варшаві.

Водночас повідомлення про готовність резервів не є доказом підготовки силової операції проти протестувальників. За інформацією польських ЗМІ, Головне управління поліції підтвердило справжність листа, але пояснило підвищену готовність загрозами диверсій і саботажу, а не політичною кризою.