Тривожний прогноз: Чому лише третина українців може повернутися додому

На початку повномасштабного вторгнення в Україну, коли мільйони людей шукали прихисток за кордоном, демографиня Елла Лібанова сподівалася, що щонайменше половина з них повернеться додому. Ця віра була підкріплена надією на швидке завершення війни та бажанням українців відновити своє життя на батьківщині.

Проте, з кожним місяцем тривалої війни, її прогноз ставав все песимістичнішим. "2022 року я вірила, що повернеться 50%. Тепер – дай Боже, щоб третина повернулася", – заявила вона під час Київського міжнародного економічного форуму. Вона зазначила, що кожен наступний місяць бойових дій поглиблює адаптацію українців за кордоном та збільшує руйнування в Україні, що зменшує шанси на їхнє повернення.

Ключовою причиною такого розвитку подій Елла Лібанова назвала успішну інтеграцію українських родин в іноземних суспільствах. Дорослі знаходять роботу, опановують нові мови, а діти починають навчання у місцевих школах, коледжах та університетах. Цей процес адаптації створює міцні зв'язки з новими країнами проживання.

Станом на кінець червня 4,4 мільйона українців мали статус тимчасового захисту в Євросоюзі, і ще щонайменше 600 тисяч перебували поза межами ЄС. Особливо вражає показник зайнятості: 70% українських жінок віком від 24 до 64 років вже працюють за кордоном. Це є надзвичайно високим показником для першої хвилі міграції до Європи, враховуючи, що деякі жінки доглядають малих дітей.

Німеччина, Польща та Чехія прийняли найбільшу кількість українців, і саме в цих країнах багато родин вже встигли облаштувати своє життя. Коли жінка працює, а діти відвідують освітні заклади та опанували мову, навіть таку складну, як німецька, рішення про повернення стає дуже непростим. Експертка підкреслює, що такий рівень інтеграції створює значні перешкоди для повернення українців додому.

Виїзд за кордон став для багатьох українців єдиним шансом врятуватися від війни та забезпечити безпеку своїм родинам. Хоча частина з них все ж повернеться додому, з кожним наступним місяцем конфлікту прийняти таке рішення стає все важче через усталене життя за кордоном.

На додаток до міграції, Україна стикається зі стрімким падінням народжуваності. За перше півріччя 2026 року було зареєстровано трохи більше ніж 73 тисячі народжень. Середня кількість дітей на одну жінку знизилася до 0,8–0,9, порівняно з 1,14 до повномасштабного вторгнення. Це створює загрозу демографічної кризи, яку може посилити нова хвиля еміграції після війни, якщо українці остаточно вирішать залишитися за кордоном.

"Кожний місяць, що триває війна, все менше і менше людей буде повертатися, тому що все більше адаптуються там і все більше руйнувань тут", – наголосила директорка Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Елла Лібанова, як повідомляють «Новини.Live».

"Якщо жінка вже працює там, а дитина ходить до школи чи до дитячого садочка, чи до коледжу, чи до університету, мову вони опанували, навіть якщо це німецька… То є проблема", – зазначила експертка, підкреслюючи виклики, які створює успішна інтеграція.

Попри те, що виїзд за кордон дозволив мільйонам українців урятуватися від жахіть війни, тривала адаптація та облаштування нового життя створюють реальну загрозу того, що значна частина громадян може не повернутися додому. Ця ситуація потребує уваги та розробки стратегій для стимулювання повернення та відновлення країни після перемоги.