Болгарія обрала президентку, яка виступає проти допомоги Україні: чого чекати Києву

На президентських виборах у Болгарії перемогла чинна виконувачка обов'язків глави держави Іліяна Йотова, яка виступає за переговори з Росією та проти продовження військової допомоги Україні. У другому турі, що відбувся 1 листопада 2026 року, вона випередила прозахідного кандидата, колишнього тимчасового прем'єр-міністра Андрея Гюрова. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters та Associated Press.

Результати президентських виборів у Болгарії

За попередніми офіційними результатами Центральної виборчої комісії Болгарії, після опрацювання 99,95% протоколів Йотова разом із кандидатом у віцепрезиденти Кирилом Вилчевим отримала 57,58% голосів. За Гюрова та його кандидата у віцепрезиденти Георгія Кандева проголосували 39,46% виборців. Ще 2,95% обрали варіант «Не підтримую нікого».

Явка становила приблизно 27%. Суперник Йотової визнав поразку ще до завершення офіційного підрахунку голосів.

Перемога зробила Йотову першою жінкою в історії Болгарії, яку обрали президенткою на загальнонаціональних виборах. Водночас президентська посада в країні має переважно представницькі функції, хоча глава держави може впливати на зовнішньополітичні дискусії та питання національної безпеки.

Іліяні Йотовій 61 рік. До початку політичної кар'єри вона працювала журналісткою, згодом стала депутаткою Європейського парламенту. У 2016 та 2021 роках її обирали віцепрезиденткою Болгарії разом із Руменом Радевим.

У січні 2026 року Йотова очолила державу після відставки Радева, який вирішив повернутися до активної партійної політики. На президентських виборах вона отримала підтримку його політичного табору, а також соціалістичних і націоналістичних сил.

Позиція Іліяни Йотової щодо війни в Україні

Однією з головних тем виборчої кампанії стала війна Росії проти України. Йотова неодноразово заявляла, що виступає за дипломатичне врегулювання та вважає переговори з Москвою необхідною умовою припинення бойових дій.

Під час теледебатів 29 жовтня вона висловила думку, що продовження фінансової та військової підтримки України призведе до нових руйнувань і людських жертв. Натомість її суперник Андрей Гюров наполягав на підтримці Києва та необхідності чітко визначати джерело загроз європейській безпеці.

Ще у вересні Йотова заявляла, що війна в Україні не має військового розв'язання, а Болгарія повинна ініціювати створення міжнародної коаліції для досягнення миру.

Вона також виступила проти участі Болгарії в «коаліції охочих», яка обговорює можливість військової присутності в Україні після досягнення домовленостей про припинення бойових дій. За словами Йотової, Софія має уникнути безпосереднього залучення до війни.

При цьому Йотова підтримує членство Болгарії в Європейському Союзі та НАТО. Вона наголошує на необхідності самостійної зовнішньої політики Софії та захисту національних інтересів країни.

Її позиція щодо війни значною мірою збігається з підходом Румена Радева, який також неодноразово виступав за дипломатичне врегулювання та критикував постачання озброєнь Україні.

Відносини Болгарії з Україною та повноваження президента

Натомість Андрей Гюров представляв інший підхід до відносин із Києвом. У березні 2026 року, перебуваючи на посаді тимчасового прем'єр-міністра, він підписав із президентом України Володимиром Зеленським десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки.

Документ передбачає продовження військової допомоги Україні, співпрацю оборонних підприємств, спільне виробництво безпілотників і боєприпасів, а також координацію в питаннях санкцій та безпеки Чорноморського регіону.

Попри розбіжності між кандидатами, президент Болгарії не може одноосібно визначати обсяги військової допомоги Україні або скасовувати міжнародні домовленості уряду. Відповідні рішення залежать насамперед від парламенту та Кабінету міністрів. Тому Йотова не зможе одноосібно припинити постачання озброєнь або скасувати вже укладені угоди.