Виїзд ексгенпрокурора: печатка, відрядження та загадкова поїздка до Франції

У п'ятницю, 11 вересня, о 17:00, Руслан Кравченко покликав до себе керівницю управління охорони державної таємниці Офісу генпрокурора та взяв у неї гербову печатку. Він залишив її собі на вихідні, пообіцявши повернути до понеділка. Цей, здавалося б, незначний епізод виявився ключовим у подальших подіях.

Наступного дня, в суботу, 12 вересня, Кравченко ще перебував на робочому місці. Проте вже у неділю, 13 вересня, він самостійно прийшов до Офісу генпрокурора, а пізніше відмовився від державної охорони. Саме тоді, використовуючи автомобіль логістичної компанії, ексгенпрокурор залишив територію України.

Згідно з висновками службового розслідування, працівники міжнародного департаменту не готували наказ про закордонне відрядження Кравченка. З високою ймовірністю, 99%, Руслан Кравченко надрукував, підписав та поставив печатку на документі сам. Підставою для виїзду став запит на участь у засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), хоча це запрошення було персональним і призначалося для заступника генпрокурора Віктора Логачова.

Міжнародний департамент Офісу генпрокурора заздалегідь повідомив організаторам, що представники України не приїдуть через зайнятість посадовця. Попри це, саме цей документ Кравченко використав для виїзду. Про відрядження керівника та фальсифікацію співробітники ОГП дізналися лише в понеділок, 14 вересня, коли відео з ним з'явилися у мережі.

У кабінеті Кравченка знайшли залишену гербову печатку та конверт із підписаним наказом. Кадровий департамент зареєстрував документ, ще не усвідомлюючи обставин. Пізніше журналісти з'ясували, що замість участі у заході ПАРЄ в Парижі, Кравченко опинився в Австрії.

Службове розслідування, завершене виконувачем обов'язків генерального прокурора Антоном Ковальським, встановило численні порушення інструкцій та відомчих актів. Дії Кравченка були кваліфіковані як дисциплінарний проступок та ганебний вчинок, що мав би призвести до його звільнення з органів прокуратури через рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП).

Ця історія розгорнулася на тлі так званої операції "Карфаген" антикорупційних органів, у межах якої був затриманий Сергій Кропива – заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва ОГП. За даними слідства, Кропива та його спільники організували схему отримання хабарів за "кришування" шахрайських кол-центрів. Також, 14 вересня Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ та особі, близькій до керівника САП.

У зв'язку з цими подіями, Президент України Володимир Зеленський відреагував, заявивши, що у Кравченка є лише один шлях – звільнення, і закликав Верховну Раду невідкладно підтримати це рішення. Того ж дня Зеленський відсторонив його від посади генпрокурора, а 15 вересня Верховна Рада підтримала звільнення. Після звільнення з посади генпрокурора Кравченко залишався прокурором Офісу генпрокурора, однак 21 вересня він подав заяву про звільнення з органів прокуратури, яку Антон Ковальський підписав.

Антон Ковальський, виконувач обов'язків генерального прокурора, підкреслив: "Службовим розслідуванням встановлено багато порушень наших інструкцій та відомчих актів щодо того, як це все має відбуватися. По суті, він вчинив дисциплінарний проступок, ганебний вчинок, за який його необхідно було б звільняти з органів прокуратури".

Ковальський також пояснив швидке звільнення Кравченка: "Чому я його звільнив згідно з поданою ним заявою швидко? Тому що, на мою думку, українське суспільство не мало б бажання чекати на КДКП, на офіційні процедури звільнень, це б затягнулося на два-три місяці. Якби він був у державі, в Україні, можливо, ми б на це чекали. Результат був би той самий".

Історія Руслана Кравченка висвітлила важливі питання щодо прозорості та підзвітності у найвищих ешелонах влади. Хоча матеріальних збитків Офісу генпрокурора завдано не було, цей випадок став нагадуванням про необхідність суворого дотримання етичних норм та внутрішніх регуляцій, а також важливість швидкої реакції на порушення, аби зберегти довіру суспільства до правоохоронних органів. Юридичну оцінку діям екс-посадовця мають надати НАБУ та САП у межах кримінальних проваджень.