Чому проросійська кандидатка перемогла на виборах президента Болгарії і чого очікувати

Електорального дива у Болгарії так і не сталося. 

За підрахунками ЦВК, перемогу на президентських виборах здобуває виконувачка обов'язків глави держави Іліяна Йотова. За неї віддали майже 1,1 млн голосів (57,56% від явки) проти 750 тисяч за проукраїнського Андрея Гюрова (39,48%).

Це досить тривожний для України результат, адже перемога Йотової є не меншою мірою перемогою проросійського прем'єра Румена Радева. Що посилює його контроль за державними інституціями Болгарії.

Про фактори, які вплинули на результати виборів, і те, чого тепер очікувати від Болгарії, яку очолюватиме проросійський тандем Йотова-Радев, читайте в статті експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Володимира-Назарія Гавріша Вибори не на користь України: як президентка Болгарії закріпить у Європі здобутки Кремля. Далі – стислий її виклад.

Варто нагадати: соціологічні опитування під час виборчих перегонів називали Іліяну Йотову безумовним фаворитом. Навіть припускали можливість її перемоги в один тур.

Втім,перший тур, який пройшов 25 жовтня, подарував справжню сенсацію. На тлі надзвичайно низької явки – менше ніж 23% – розрив склав менше чотирьох пунктів: 36,3% у Йотової та 32,4% у Гюрова.

Це вперше дало надію на те, що президентом Болгарії стане політик із чітким проєвропейським курсом, який стане противагою прем'єру Румену Радеву.

А ключем до перемоги мала стати мобілізація виборців.

Однак досягти цього було не так легко, особливо зважаючи на те, що проміжок між першим та другим турами склав лише один тиждень, а на підтримку Йотової працював увесь адміністративний апарат.

Ключовою подією передвиборчого тижня стали дебати між кандидатами, що пройшли 29 жовтня на майданчику медіа БНТ (до речі, на цьому телеканалі свого часу працювала сама Йотова).

Андрей Гюров принципово відстоював непорушність державних кордонів будь-якої країни, засуджував збройну агресію РФ та закликав поглиблювати співпрацю з ЄС та НАТО, щоб Болгарія "була в кімнаті, коли пишеться чернетка рішень".

У співпраці з Україною Гюров вбачає велику користь для болгарського бізнесу, додаткові робочі місця у сфері оборонпрому, підвищення безпеки самої країни та доступ до України під час періоду післявоєнної відбудови.

Натомість Іліяна Йотова в усіх можливих питаннях щодо зовнішньої політики обирала доктрину Румена Радева.

Серед іншого, наголошувала на "захисті національних інтересів" в усіх взаємодіях з іноземними державами. Жодного разу не назвавши РФ агресором, Йотова наполягала на початку мирних перемовин та припиненні постачання зброї до України.

За її логікою, подальша допомога Києву "призводитиме лише до нових руйнувань і загибелі людей з обох боків".

Проте не менш важливим фактором, що вплинув на фінальний результат, стала переорієнтація проросійських сил у Болгарії.

У відверто пропутінській партії "Відродження", лідер якої Костадин Костадинов здобув третє місце у першому турі виборів, з наближенням вирішального дня все ж таки змінили риторику і стали агітувати проти проєвропейського кандидата Андрея Гюрова. Напочатку Костадинов не поспішав підтримувати ідеологічно близьку Йотову, через що складалося враження, що його виборці проігнорують другий тур.

До агітації проти Гюрова долучилася і ще одна проросійська партія – "Велич".

Після виборів на Болгарію потрібно дивитись як на державу, повністю підконтрольну одній людині – Румену Радеву.

У такому випадку найбільшим ризиком саме для нас та Європи є питання, чи не спробує болгарський прем'єр перебрати роль головного "троянського коня РФ" у Євросоюзі, яка після поразки Віктора Орбана стала вакантною.

Болгарія вже почала блокувати окремі санкції проти РФ.

Не виключено, що тепер Болгарія стане "хабом" для російської агентури у регіоні.

Докладніше – в матеріалі Володимира-Назарія Гавріша Вибори не на користь України: як президентка Болгарії закріпить у Європі здобутки Кремля.