Родич допомагає у бізнесі: коли підприємцю загрожує штраф

У невеликих сімейних кав’ярнях, магазинах і пекарнях родичі часто разом ведуть справи: обслуговують клієнтів, приймають замовлення, займаються закупівлями або обліком. Таку участь нерідко вважають звичайною сімейною допомогою, яка не потребує оформлення. Однак родинні зв’язки самі по собі не звільняють підприємця від вимог трудового законодавства, попереджає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Якщо член родини фактично працює як найманий працівник, трудові відносини необхідно належно оформити. Домовленість про безоплатну допомогу або відсутність окремої виплати не скасовують обов’язків роботодавця.

За статтею 24 Кодексу законів про працю України, працівника можна допустити до роботи після укладення трудового договору, оформлення наказу чи розпорядження та повідомлення уповноваженого державного органу в установленому порядку. Ці вимоги поширюються на всіх найманих працівників незалежно від родинних зв’язків із роботодавцем.

Чи обов’язково укладати саме трудовий договір

Участь родичів у сімейному бізнесі може мати різні правові підстави. Якщо людина працює як найманий працівник, відносини оформлюють відповідно до статей 21 і 24 КЗпП. При цьому сторони можуть домовитися про неповний робочий час — таку можливість передбачає стаття 56 Кодексу.

Інші варіанти — самостійна підприємницька діяльність родича, спільний бізнес або цивільно-правовий договір на виконання певної роботи чи надання послуг. Такі договори регулюють, зокрема, статті 837 і 901 Цивільного кодексу України.

Водночас формальна назва договору не визначає справжнього характеру відносин. Якщо людина фактично виконує роботу найманого працівника, замінити трудовий договір цивільно-правовою угодою лише на папері не можна.

Яка відповідальність загрожує за неоформлену працю

Якщо контролюючі органи встановлять, що під виглядом родинної допомоги фактично використовувалася неоформлена наймана праця, роботодавця можуть притягнути до відповідальності.

Фінансові санкції передбачені статтею 265 КЗпП України, адміністративна відповідальність — статтею 41 КУпАП. Під час їх застосування враховують установлені законом умови та особливості, зокрема ті, що діють у період воєнного стану.

Наслідки можуть стосуватися і самих родичів. Періоди роботи без належного обліку та сплати страхових внесків можуть не зараховуватися до страхового стажу. А відсутність документів про зайнятість і заробіток може ускладнити захист трудових прав.

Приклад з судової практики

У 2019 році на Кіровоградщині інспектор праці під час перевірки магазину виявив, що за прилавком перебувала дружина підприємця, з якою не було укладено трудового договору. Підприємець пояснював, що жінка не працювала продавчинею, а лише відчинила магазин, щоб узяти продукти для домашніх потреб.

Однак матеріали перевірки, зокрема відеозапис, свідчили, що вона фактично здійснювала торгівлю. За використання неоформленої праці підприємця оштрафували на 125 190 гривень.

Він оскаржив рішення, але Третій апеляційний адміністративний суд визнав застосування штрафу правомірним.

Також, зарплата померлого працівника: кому дістануться невиплачені гроші