Трамп, Сі, Путін: Чи відбудеться історичний тристоронній саміт АТЕС?

Наприкінці листопада, 18-19 числа, китайський Шеньчжень прийматиме саміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Саме на цьому майданчику може відбутися подія, яка привернула увагу світу: перша в історії тристороння зустріч лідерів трьох держав. Це потенційне дипломатичне досягнення, що стало предметом інтенсивних обговорень за зачиненими дверима.

Ідея такої зустрічі була вперше висунута Владіміром Путіним 19 жовтня, коли він запропонував обговорити припинення війни в Україні з Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном. Згодом президент США Дональд Трамп висловив готовність до такої зустрічі, підкресливши необхідність зосередитися на контролі над ядерними озброєннями. Ці ініціативи поклали початок складному дипломатичному процесу.

Протягом останніх двох тижнів американські, китайські та російські посадовці інтенсивно працюють над організацією цієї зустрічі. Речник Кремля Дмитрій Пєсков навіть підтвердив Financial Times, що "триває робота над організацією такої зустрічі". Однак, Міністерство закордонних справ Китаю у відповідь на запит прокоментувало лише про "контакт із відповідними сторонами щодо зустрічі глав держав Китаю та Росії", оминаючи згадку про тристоронній формат.

Проте, шлях до цієї зустрічі залишається тернистим. Головна перешкода — узгодження прийнятного порядку денного для лідерів. Китай, як господар АТЕС, ще не ухвалив остаточного рішення про проведення тристороннього саміту. Джерела, обізнані з переговорами, зазначають, що Вашингтон і Москва тиснуть на Пекін, аби він дав свою згоду.

Особливо складною виявилася тема обговорення війни в Україні. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розповів, що Сі Цзіньпін, коли його запитали про можливий тристоронній саміт, виглядав спантеличеним і цікавився походженням чуток. За словами Штайнмаєра, китайський лідер наголосив, що планів обговорювати війну в Україні у тристоронньому форматі немає, і додав, що європейці повинні бути за столом переговорів, оскільки війна є європейським конфліктом.

Наразі незрозуміло, чи відбудуться спільні переговори, чи ж Пекін організує окремі двосторонні зустрічі з американським та російським лідерами. Крім того, Китай традиційно не проявляє інтересу до обговорення контролю над ядерними озброєннями, враховуючи значно більший арсенал США. Російська сторона, зі свого боку, не очікує суттєвих розмов щодо України на запланованому саміті, вважаючи, що Китай скоріше приєднається до врегулювання на етапі, коли мирне рішення буде близьким.

Про можливість тристоронньої зустрічі між США, Росією та Китаєм вперше повідомило видання The Wall Street Journal 19 жовтня. Це стало каталізатором для подальших дипломатичних маневрів. Пізніше держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що розмови про таку зустріч дійсно були, хоча її проведення ще не підтверджено. Ці заяви підкреслили серйозність намірів сторін, але й невизначеність щодо остаточного результату.

Колишній радник Білого дому з питань Азії Денніс Вайлдер зазначив, що для Сі Цзіньпіна проведення такого саміту могло б стати символічним підтвердженням його зростаючої ролі на міжнародній арені. Однак сам форум АТЕС має радше обмежені цілі, і тому навряд чи варто очікувати на ньому гучних результатів або проривних угод. Також залишається незрозумілим, чи потрапить на порядок денний питання війни з Іраном, якщо зустріч все ж відбудеться.

Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив Financial Times: "Триває робота над організацією такої зустрічі", підкреслюючи активність переговорів.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр передав слова Сі Цзіньпіна: "Немає планів щодо зустрічі трьох лідерів для обговорення війни в Україні", додавши, що "європейці повинні бути за столом переговорів, оскільки війна є європейським конфліктом".

Потенційна тристороння зустріч у Шеньчжені є відображенням складних геополітичних змін, де лідери трьох держав шукають шляхи до діалогу на тлі глобальних викликів. Незалежно від того, чи відбудеться цей саміт у повному форматі, сам факт його обговорення свідчить про глибоку потребу у взаємодії, яка може вплинути на майбутнє світової політики.