/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2Fa561aa65942dd07c892eb0a75440eb21.jpg)
За комунальні борги вже не заберуть житло: який поріг тепер рятує українців
Українці, які роками не платять за комуналку, тепер можуть видихнути: держава суттєво підняла планку, нижче за яку єдине житло боржника чіпати заборонено. З 23 жовтня 2026 року поріг підвищили більш ніж удвічі, і нові правила прописані в Законі №4833-IX.
Як пояснив в ефірі телемарафону «Єдині новини» заступник міністра юстиції Андрій Гайченко, раніше закон захищав єдину квартиру чи будинок, якщо сума стягнення не перевищувала 20 мінімальних зарплат - у 2026 році це приблизно 173 тисячі гривень. Тепер планку підняли до 50 мінімальних зарплат, тобто до 432 350 гривень.
Скільки треба не платити, щоб накопичити такий борг
У Міністерстві юстиції наводять простий приклад: якщо щомісячна платіжка за комуналку становить 6 тисяч гривень, то для накопичення боргу понад 430 тисяч знадобиться близько шести років повної несплати. Це приблизний розрахунок без урахування зростання тарифів і додаткових нарахувань.
«Щоб у вас забрали єдине житло, потрібно дуже сильно постаратися, накопичивши такі борги за комунальні послуги», - наголосив Гайченко. За його словами, людей із настільки критичною заборгованістю в країні зовсім небагато.
У відомстві навіть навели цифру для спокою: «За комунальні борги у 99,999% випадків забиратись єдине житло не буде». Водночас перевищення позначки 432,3 тисячі гривень саме по собі ще не означає втрату житла - для цього потрібні законні підстави і проходження всіх етапів виконавчого провадження.
Кого додатково захищають нові правила
Окремі гарантії закон передбачає для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом року після його завершення стягувати кошти з їхнього єдиного житла заборонено взагалі, незалежно від суми боргу. Винятки зроблені лише для іпотеки та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Спеціальні механізми захисту діють також для боржників на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих регіонах. Йдеться про особливі правила щодо арештів майна, коштів і внесення відомостей до Єдиного реєстру боржників.
Арешт рахунків знімають автоматично
Окрема важлива зміна стосується банківських рахунків. З 23 жовтня в Україні запрацював механізм автоматизованого зняття арештів після повного погашення боргу. Це стосується проваджень, де сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат - у 2026 році це 86 470 гривень.
За підрахунками Мін'юсту, під цей критерій підпадають 92% усіх відкритих виконавчих проваджень у країні. Зміну запровадили в межах виконання індикаторів європейської програми Ukraine Facility.
Що робити, якщо борг сплачено, а обмеження не зняли
Трапляється, що людина вже розрахувалася, однак дані про оплату не оновилися в системі, і накладений раніше арешт залишається чинним. У такому разі Гайченко радить звертатися безпосередньо до державного виконавця - його телефон зазначений у документах виконавчого провадження.
Для цього варто мати під рукою номер провадження та підтвердження оплати. Можна також зателефонувати до єдиного контакт-центру державної виконавчої служби за номером 0 800 356 917.
Скільки українці загалом заборгували за комуналку
Підвищення порогу відбулося на тлі високої заборгованості населення. Станом на кінець другого кварталу 2026 року загальний борг українців за комунальні послуги досяг 104,2 мільярда гривень. Найбільше винні за тепло і гарячу воду - 33,8 мільярда, за газ - 29,1 мільярда, за електроенергію - 17,3 мільярда, за воду та водовідведення - 10,5 мільярда гривень.
При цьому за другий квартал українці сплатили за комуналку 67,1 мільярда гривень, що навіть перевищило поточні нарахування за період у 53,5 мільярда. Однак накопичені за минулі роки борги залишаються серйозним викликом для всієї системи.

