Закупив помідори і яйця. Як ШІ керує шведською кав’ярнею

У Стокгольмі з весни працює кафе, де каву наливає людина, але операційними процесами керує штучний інтелект. Чи вдала ця ідея? 

Стартап Andon Labs із Сан-Франциско поставив агента штучного інтелекту на прізвисько Мона на чолі Andon Café у столиці Швеції. Хоча тут все ще варять каву люди, та агент ШІ, що працює на базі Google Gemini, контролює майже всі інші аспекти бізнесу, від найму персоналу до управління запасами. Як повідомили ініціатори проєкту, цей експеримент не полягає в тому, щоб замінити кожного власника кафе в Стокгольмі. Його мета — з’ясувати, на що насправді здатний передовий ШІ в реальному світі — і де все ще потрібне людське судження.

Наразі незрозуміло, як довго триватиме експеримент, але перед ШІ поставили задачу отримати прибуток. Кафе отримало понад 5700 доларів США (близько 259 тис. грн) від продажів з моменту відкриття в середині квітня, але менше 5000 доларів США (близько 227 тис. грн) залишилося від початкового бюджету в понад 21000 доларів США (близько 955 тис. грн). Значна частина коштів була витрачена на одноразові витрати на налаштування, і власники сподіваються, що бізнес почне приносити гроші.

Гості закладу можуть з телефонної трубки ставити запитання ШІ і розмовляти із ним. «Приємно бачити, що відбувається, якщо ви розширюєте межі. Напій був смачним», — сказала для AP News клієнтка Кайса Норін.

Але попри цікавість публіки до закладу, справи там йдуть не так добре. Наприклад, Мона попередила баристу про те, що на нього чекає захід в кав’ярні на 150 людей. Цього насправді не передбачалося. Також ШІ зробив замовлення 120 яєць, хоча заклад не має ні плити, ні духовки, щоб їх якось використати, і 22,5 кілограма консервованих помідорів. Зрештою, баристи створили для клієнтів Залу ганьби для найдивніших покупок Мони. Незважаючи на все це, кафе працює. Мона домовлялася з клієнтами, організовувала заходи та навіть почала спілкуватися з іншими агентами ШІ.

Однак експерти зазначають, що таке впровадження піднімає етичні проблеми: від ролі технологій у майбутньому людства до проведення співбесід та оцінки ефективності роботи співробітників. Емрах Кахкая, доцент кафедри промислової економіки Королівського технологічного інституту KTH у Стокгольмі, порівняв експеримент із «відкриттям скриньки Пандори» і сказав, що доручення ШІ керувати може спричинити багато проблем.

Він навів приклад: «Що може статися, якщо клієнт отруїться їжею? Хто винен? Якщо у вас немає необхідної організаційної інфраструктури навколо цього, і якщо ви не помічаєте цих помилок, це може завдати шкоди людям, суспільству, навколишньому середовищу, бізнесу». «Питання в тому, чи дбаємо ми про цей негативний вплив?», — запитав Какхая.

Український ресторатор Артем Яценко у своєму Телеграм-каналі також окреслив проблему впровадження ШІ у роботу кафе:

«Проблема тут, як на мене, не в тому, що AI тупий. Проблема в тому, що йому сказали: «керуй кафе», але не дали нормальних рамок.

Не сказали:

• скільки максимум можна закупити;
• яка має бути обертаємість;
• де він може приймати рішення сам, а де має питати людину.
• який має бути food cost;
• який допустимий залишок;
• скільки товар може лежати;

Будь-який нормальний керівник, побачивши, що продажів мало, а склад росте, просто зупинив би закупку. А AI, якщо йому не поставити рамки, може дуже системно і дуже ефективно робити дурню. Оце, мабуть, і є головний висновок".